НАВОЗИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАВОЗИ́ТИ ожу́, о́зиш, док., чого, що.

За кілька заходів привезти що-небудь у великій кількості. Приклади

– Якого хліба навозив!.. – подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата. (М. Коцюбинський)
– А в кого є чим, понавозили дерева, двори позавалювали. Твій батько, Грицьку, теж на цілу хату вже навозив. (А. Головко)
Бразд подивився навкруг, погладив свою бороду. – Це ж лісу скільки треба. Навозити й пустити за вітром? (С. Скляренко)
Батько наготував цілі складометри товстої лози і навозив стільки каміння, що з нього можна було б збудувати справжню фортецю. (П. Загребельний)
Навозив дрівець до Маринки, щоб узимку було чим обігріти не тільки “калідор”, а й обидва класи. (А. Михайленко)

Привозити, перев. кількома заходами кого-, що-небудь у великій кількості. Приклади

Парубки насипували гній, а дівки заношували кошем або навозили тачками замерзлу глину. (Н. Кобринська)
Місця, якими вона [залізниця] біжить, були багнисті, і їх треба було висушувати й нову землю навозити. (О. Кобилянська)
Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом, загадує та й опоряджає, і сама до всього береться. Навезли з міста шевців, кравців, швачок, крамарів і крамарок. (Марко Вовчок)
Тож навезуть скіфи возів стонадцять хмизу, ввіткнуть меча та як підпалять зразу! – аж гуготить багаття до небес. (Л. Костенко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.