НАВМИСНА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАВМИ́СНИЙ рідше НАУМИ́СНИЙ, а, е.

Зробл., учинений з наміром, свідомо; умисний. Приклади

Знову отцеві Йосипові вчувся навмисний лукавий підступ. (Б. Антоненко-Давидович)
Та навмисна суворість, якою він відгородився від мене, враз ніби розтанула. (М. Руденко)
І плачуть там [на цвинтарі], видушуючи з себе сльозу навмисну, двоє ворогів. (В. Стус)
Метранпажі любили пожартувати і допускали в заголовках усякі навмисні помилки. (Ю. Андрухович)
Більше довіряйте людям, не шукайте причин своїх невдач у чиїхось наумисних підступах. (із журн.)

З певним наміром, з певною метою. Приклади

Почав він панську посуду бити: отсе було несе в пекарню чи з пекарні посуду, набере її повно, та наумисне або споткнеться [спіткнеться], або підковзнеться – посуда лу-лус! (О. Кониський)
Гетьман звелів покинути шанці та ще й довірився зрадливому хлопові, що навмисне завів нас у цю пастку! (А. Кащенко)
Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів, ми їх одкладали надалі. (С. Васильченко)
В джерелах слова – душі криниця, а рідна мова – як чарівниця. Звичайний приклад візьму навмисне, краса ж така в нім, що серце стисне. (Д. Білоус)
Господарка навмисне ввімкнула репродуктор: не вистачало, щоб він спізнився на роботу. (В. Дрозд)
Години того дня тяглися ніби навмисне повільно. (Любко Дереш)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.