НАВМИСНА — ЕТИМОЛОГІЯ
навми́сний
очевидно, недавнє (у Г і Ж не засвідчене) похідне утворення від прислівника навми́сне, навми́сно, мабуть, запозиченого з польської мови, як і бр. наўмы́сна «навмисно»;
п. naumyślnie «навмисно» є результатом ускладнення форми umyślnie «тс.»;
пор. укр. [зуми́сне] від уми́сне, уми́сний;
бр. наўмы́сны;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
наўмы́сна «навмисно» | білоруська |
наўмы́сны | білоруська |
naumyślnie «навмисно» | польська |
umyślnie «тс.» | польська |
навми́сне | українська |
навми́сно | українська |
зуми́сне | українська |
зуми́сне | українська |
уми́сний | українська |
обмисну́тися «помилитися»
очевидно, пов’язане з мисль, ми́слити;
початково могло означати «помилитися в думках, розрахунках»;
щодо фонетики пор. навми́сне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мисль | ? |
ми́слити | ? |
означати «помилитися в думках, розрахунках» | ? |
навми́сне | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України