НАВИКЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАВИ́КНУТИ

Див. навика́ти.

Дієпр. акт. до нави́кнути. Приклади

Бояри ж, не навиклі до таких неприступних і карколомних доріг, пішли здовж валу. (І. Франко)
Всі три висотні споруди викладають муляри спеціальної виучки, навиклі до сміливої праці. (І. Волошин)
Сивоок, міцніший тілом, широкогрудий, біг все ж таки легко, а Лучук, більше навиклий лазити по деревах, корячконого дріботів за своїм товаришем. (П. Загребельний)
Все кличе мандрівця спочить, Коли між горами стрімкими, Над моря водами дзвінкими Навиклий кінь його біжить. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

у знач. прикм., рідко. Який увійшов у звичку, звичний (у 1 знач.). Приклади

Який звик до чого-небудь. Приклади

Я волю панову іще раніше знав, Ніж він торкав мене дзвінкою острогою, Чи стишував ходу навиклою рукою. (М. Рильський)

Те саме, що на́вичка. Приклади

Од втрати трудових навиків потім бандитизм, крадіжки і т. ін..
Поступово вона набувала навиків [роботи горнового], почала працювати краще.
Ми (я про “покоління”) виростали в тотальних нестачах, і наша юність – книжки, фільми, картини та, головне, музика – яку ми собі вибрали, прищепила нам навик добровільної відмови від матеріального.