НАВЕРХУ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАВЕРХУ́ присл.
У верхній частині чого-небудь; нагорі.
Приклади
- То як Семен із заходом сонця вернув додому, то застав на своїм подвір'ї п'ять кованих возів, набитих всіляким добром, ще й колиска наверху була. (В. Стефаник)
- Лукiя .. загледiла його [сина] ще здалеку на металевiй вишцi, яку вiн споруджує на подвiр'ї баби Чабанихи для телевiзiйної антени. Сидить [син] аж наверху, біліє чубчиком і щось клепає. (О. Гончар)
- Дружина його монна Тесса, жінка вродлива і статечна, зустріла його наверху сходів. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
На поверхні чого-небудь.
Приклади
- Він розуміє, без прози трудно прожити. Нехай буде наверху піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино. (М. Коцюбинський)
На верхньому поверсі будинку.
Приклади
- Наверху в залі ще було видно, а чим нижче він спускався плутаними східцями, тим більше темніло. (О. Гончар)
- Слотвінський мешкав наверху, його кабінет розміщався над келією бібліотекаря. (Р. Іваничук)
розм.
Угорі, у височині.
Приклади
- Десь наверху глухо шумів вітер, завиваючи в снастях корабля, стогнало в глибині море. (В. Малик)
перен., розм.
У керівних колах, у начальства.
Приклади
- “Дуриш себе! Панувати хочеш, приказувати, стояти наверху, бо насподі важко”. (Б. Лепкий)
- Наївно вважати жахливий стан у деяких селах ініціативою місцевих влад, про які начебто “наверху” нічого невідомо, люди писали листи та скарги до ЦК у Київ та Москву. (з публіц. літ.)
НАВЕРХА́ присл., діал.
Наверху, зверху (див. зве́рху1 1, 2).
Приклади
- Куди оберни, то все діра наверха. (Номис)
- – Пізнаєш, де ми? – Пізнаю, – кажу. – Ми вже наверха, не в ямі. (І. Франко)
- Жовті вушка од рудих черевиків теліпалися наверха, як свинячі вуха. (М. Коцюбинський)
- Скулилася [баба] і скорчилася вдвоє, взяла ноги під себе, а голову всунула в тулів [тулуб]. Лиш очі лишилися наверха. (Б. Лепкий)
- Як схочу, то понесу й каміння, якому Творець повелів бути зісподу, а воді наверха. (Г. Пагутяк)
НАВЕ́РХ присл.
На верхню частину чого-небудь, у бік до верхньої частини чого-небудь; нагору; протилежне наниз.
Приклади
- Од Дніпра бік Шевченкової гори не рівний, а трохи увігнутий, і такий крутий, що по йому [ньому] не можна вийти наверх. (І. Нечуй-Левицький)
- Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен. (А. Шиян)
- Ось і зараз ми всі зібралися внизу біля містка, щоб уже йти додому! А його нема. Пішов із Зінкою наверх – ще раз з'їхати. (В. Нестайко)
- Нормальні люди зверху вниз Андріївським спускаються, а Люба з Макаром і Гоциком наверх почимчикували. (Люко Дашвар)
На поверхню чого-небудь.
Приклади
- А човник Добрості, .. Як селезень, на дно за качкою пірнає Та вп'ять звідтіль наверх без шкоди виринає. (П. Гулак-Артемовський)
- Складалося враження, наче хтось бурив свердловину з-під землі – знизу наверх, пробиваючись на поверхню, – а тоді раптово покинув роботу. (М. Кідрук)
На верхній (зовнішній) бік чого-небудь.
Приклади
- [Ганна:] А кожух, кумо, де? Не забудьте вивернути вовною наверх, як зустрічатимете зятя!... (М. Кропивницький)
На верхній поверх будинку, дах, горище і т. ін.
Приклади
- Коливаючись на своїх кривих ногах, поліз [Мемет] по східцях наверх. (М. Коцюбинський)
- Глуха сила, що стрясала весь величезний будинок, підняла й старого графа, і він, взявши свічку, повільно поплентався наверх. (О. Гончар)
- Нарешті Муся побачила залізні перетинки з перилами, почала дряпатися наверх, шаленіючи від думки, що двері можуть бути зачиненими. (І. Роздобудько)
У протилежному напрямку від землі; угору.
Приклади
- Він кидав їй наверх порожні мішки або щось наказував різким скрипучим голосом. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.