НАБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Наповнювати що-небудь кимсь, чимсь, щільно втискуючи або вкладаючи всередину. Приклади

Дядько Софрон, не дивлячись на Василя, вийняв люльку й, щось бурмочучи, став набивати її. (В. Винниченко)
– Отут сарай, солома лежить для матраців .. Сюди ніхто не ходить, тільки ми, санітарки, матраци набиваємо. (А. Хижняк)
Слобідські хати мали широкі призьби, які виплітали з лози, набивали землею майже по самі вікна та обмазували глиною. (з наук.-попул. літ.)
Міська влада Івано-Франківська зібралася відучити водіїв маршруток розмовляти під час руху по телефону, лаятися, набивати людьми автобуси. (з газ.)
Їдучи на цілину, я набив чемодан книжками й зошитами. (А. Хорунжий)

Заповнювати чим-небудь у великих розмірах. Приклади

– Невже ти, Власе, за те колись кров проливав, щоб тільки набивати комори хлібом, як отой Галушка? – допитувався у старого дід Ярош. (Д. Бедзик)

що, чого. Ударами, тертям об що-небудь спричиняти якісь болісні ушкодження (мозолі, рани і т. ін.). Приклади

Гарцюють [сини] та синці один одному набивають. (А. Головко)
Мозолі набивають собі й ретельною роботою. (Н. Тихий)
Я зморився до нестями. Моя лопатка, що теліпається збоку, набила мені ногу, і ремінь від рушниці мулить плече. Але я йду і йду. (Б. Антоненко-Давидович)

що. Роблячи удари по чому-небудь, надівати, насаджувати що-небудь на якийсь предмет. Приклади

Хлоп спокійно дальше набивав обручі. (І. Франко)
Оксані часом здавалося, що вона [свекруха] на її голову залізні обручі набиває або гвіздки вбиває. (Грицько Григоренко)

Насаджуючи обручі, ободи і т. ін., робити або лагодити що-небудь. Приклади

Як ось чоловік помер, дак вона сама було й барила робить, діжки, кадовби набиває. (Ганна Барвінок)
Старий, сивий Бондар набиває діжку, наспівує. (С. Васильченко)

що. Те саме, що заряджа́ти 1. Приклади

Увесь у червоному хлопець Рушницю свою набива. (Леся Українка)
Під час розмов Степан чистив рушницю, відливав кулі або набивав патрони. (В. Гжицький)
Кожен був зайнятий своїм. Набивали кулеметну стрічку, чистили зброю, перевіряли гранати. (Д. Ткач)

що, чого. Забивати, вганяти що-небудь у великій кількості. Приклади

Хтось набив у землю прикорнів та ще серед них і залізяку завтовшки в руку встромив. (Панас Мирний)

що. Прибивати, приклеювати і т. ін. що-небудь до чогось. Приклади

– На науку [швець], правда, тугий був .. Показав, як каблук набивати, – ото й молоти рік по каблукові. (Ю. Збанацький)
На одну підметку матеріалу не вистачило, і швець косячок набив. (М. Трублаїні)

тільки док., кого, що і без дод. Ударами, побоями завдати болю кому-небудь; побити. Приклади

– Я вже тут чекаю, чекаю, аж мені нудно, а додому йти боюся, мати знов наб'ють. (Леся Українка)

рідко. Проникати куди-небудь (про дощ, пил і т. ін.). Приклади

Зимові хуртовини набивали в терни стільки снігу, що над заметами розпачливо стирчало тільки якесь цурпалля. (П. Загребельний)
Вітер набива мені вуха шматками звуків, покошланим шумом. (М. Коцюбинський)

безос. Приклади

кого, чого. Убивати, знищувати велику кількість кого-, чого-небудь (людей, звірів, птахів і т. ін.). Приклади

– У нас на річках дикі качки сидять, хочу набити на празник. (М. Хвильовий)
– Що ви думаєте про смерть на війні? – Ми про неї не думаєм .. Ми думаєм про одне – як би побільше набити ворогів. (О. Довженко)

чого. Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь. Приклади

що, текст., рідко. Витискувати на тканині певним способом якийсь візерунок; вибивати (у 10 знач.). Приклади

Дошку змочували фарбою, перетворюючи її на друкарську форму, після чого її накладали на тканину, простукували дерев'яним молотком і таким чином набивали малюнок на тканину. (з наук.-попул. літ.)

що. Бити по чому-небудь багато разів. Приклади

Футбольний фристайл зародився ще в давнину. Тоді люди, в перервах між копанням м'яча, зрозуміли, що його можна набивати. (з наук.-попул. літ.)

НАБИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док.