МІТЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МІТЛА́ и́, ж.

Великий віник, часто прикріплений до довгої палиці. Приклади

[Химка (замітає двір мітлою):] Людям неділя, а тобі нема ні празника, ні неділі в цих хазяїнів. (І. Нечуй-Левицький)
Десь чується шурхіт мітли двірника. Доноситься здалеку дзенькіт трамвая.... (І. Нехода)
Раптом просто на нього з під'їзду вийшла двірничка у форменому жилеті та ще й з мітлою. (А. Кокотюха)
Ідучи вниз темною крутою вулицею, хлопець думав про мітлу життя, що рівняє позаду сліди минулого. (В. Підмогильний)
Одна товста гілляка захопила цілий рядок дівчат і, наче мітла, змела їх з полудрабка. (І. Нечуй-Левицький)

розм. Те саме, що коме́та. Приклади

Мітла огненная зійшла. І степ і гори осіяла. (Т. Шевченко)
На вечірньому небі з'явилася велетенська червона мітла. (Я. Качура)
Того ж таки року висіявся кам'яний дощ і стояла серед неба мітла. (Валерій Шевчук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.