МІТЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
обмeла́ «омела, Viscum album L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої назви омела́, зближеної з дієсловом мести́, про що свідчать інші діалектні назви цієї рослини: [вимела, замело, мітла́, помело́];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| омела́ | ? |
| мести́ | ? |
| вимела | ? |
| замело | ? |
| мітла́ | ? |
| помело́ | ? |
мес́ти́ (мету́)
псл. mesti ‹ *met-ti «мести, кидати, метати»;
споріднене з лит. mèsti «кидати», лтс. mest, можливо, також з лат. metere «косити, збирати», ірл. methel «група женців», сбрет. midiff «жну», лат. metῑrῑ «міряти»;
іє. *met- «кидати»;
р. мести́, бр. месці́, др. мести «кидати», метла «віник», п. miešć «мести», ч. mésti, слц. miesť, вл. mjesć, нл. mjasć «тс.», полаб. metla «віник», болг. мета́ «мести», м. мете, схв. мèсти, слн. mêsti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виміта́льник
виміта́тися
«виходити, залишати приміщення»
виміта́ч
«вимітальник»
за́ме́т
«кучугура снігу; [заметіль Ж]»
заме́та
«замет; заметіль»
заметелю́га
заме́тистий
заметі́ль
заметі́льниця
«заметіль»
за́меть
«тс.»
замі́т
«замет»
за́міт
«заметіль, хуртовина»
замі́та́вка
«щітка для підлоги; лопата для жару»
заміта́тися
«швидко вибігати, зникати»
замі́ття
«кучугури снігу»
(зб.)
за́міть
«кучугура снігу; заметіль»
змі́тки
«залишки борошна на млиновому камені»
мете́ли́ця
«хуртовина; вид танцю»
мете́льник
«вихор»
мете́льничка
«замітальниця вулиць»
мете́льщик
«замітальник вулиць»
мете́люга
«хуртовина О; кучугура снігу Корз»
меті́ль
«метелиця»
меті́льник
«замітальник»
метла́
метла́стий
«схожий на мітлу»
метли́ще
«мітлище, держално у мітли»
міта́вка
«невеликий віник»
міта́ти
«мести»
міте́лка
«волоток очерету, проса; віник з таких волотків»
мітла́
«великий віник; [комета]»
мітла́стий
«[тс.]; з великими мітелками»
мітла́тий
«тс.»
мітли́ще
«держално у мітли»
мітля́р
«той, хто робить і продає мітли»
міто́вка
«невеликий віник»
міто́лка
«тс.»
міть
«заметіль»
наме́т
«замет снігу»
обме́тиця
«рештки борошна, які обмітають з млинового каменя; борошняний пил, що осідає в млині»
оме́т
«двір, обійстя, тік»
підміта́льний
підміта́льник
помели́ско
«держално у помела»
помело́
«мітла; ганчірка для очищання димарів від сажі»
помелю́ха
«помело»
поме́тиця
«сміття»
поміту́ха
«вимітальниця»
я
«те.; замет»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| месці́ | білоруська |
| мета́ «мести» | болгарська |
| mjesć | верхньолужицька |
| мести «кидати» | давньоруська |
| *met- «кидати» | індоєвропейська |
| methel «група женців» | ірландська |
| metere «косити, збирати» | латинська |
| metῑrῑ «міряти» | латинська |
| mest | латиська |
| mèsti «кидати» | литовська |
| мете | македонська |
| mjasć «тс.» | нижньолужицька |
| metla «віник» | полабська |
| miešć «мести» | польська |
| мести́ | російська |
| мèсти | сербохорватська |
| midiff «жну» | середньобретонська |
| miesť | словацька |
| mêsti | словенська |
| метла «віник» | українська |
| mésti | чеська |
| mesti ‹ *met-ti «мести, кидати, метати» | ? |
мітли́ця «польовиця, Agrostis L.; [жарновець віниковий, Sarothamnus scoparius Wimm. Mak; віниччя, Kochia Roth. Mak; стоколос, Bromus L.; костриця лучна, Festuca pratensis Huds.; вівсюнець пухнастий, Avena pubescens; грястиця збірна, Dactylis glomerata L.; аїра, Aira L. Ж; метельник, Sparcium L. Ж; тонконіг, Poa L. Mak; пажитниця п’янка, Lolium temulentum L. Mak» (бот.)
псл. metьlica, похідне від metmla «віник»;
назва зумовлена тим, що колоски цих видів рослин здебільшого зібрані у волоть (мітелку), а також тим, що з них в’яжуть віники (мітли);
пор. інші назви хрінниці смердючої: [вінички, віничник];
р. мете́льник «метельник», метли́ца «метлюг», мя́тлик «тонконіг», [мете́лица] «аїра», [метёлка] «метлюг», [мeтлига] «тонконіг; метлюг звичайний», [метли́к] «тонконіг лучний, Poa pratensis, L.», [метли́чник] «метлюг звичайний», [метля́к] «мітлиця», [мятли́га] «тонконіг лучний», [мятли́ка] «мітлиця біла; тонконіг лучний», [мятли́ца] «тонконіг», бр. мятлі́ца «мітлиця; жарновець віниковий; [стоколос житній, Bromus secalinus L.]», мятлі́чка «метлюг», [мятла] «тс.», [мятлюг] «тс.; мітлиця; стоколос», [мятлюжок] «мітлиця», п. mietlica «мітлиця; [метлюг]», ч. metlice «метлюг; аїра», [metlica] «жарновець віниковий», слц. metlica «метлюг, [аїра]», нл. mjetła «метлюг», болр. [метлица] «тонконіг», [метли́к, метли́ка] «тс.», [метла́] «аїра, Aira capillaris»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Viscum album L. Mak; костриця лучна Mak»
метелиця
«мітлиця; хрінниця смердюча, Lepidium ruderale L.»
метелишник
«хрінниця смердюча»
метелка
«молочай кипарисовидний, Euphorbia cyparissias L.»
мете́лочки
«хрінниця смердюча»
мете́льник
«Sparcium L.»
метла
«костриця лучна; солодушка звичайна, Hedisarum obscurum»«мітлиця; стоколос; костриця лучна; вівсюнець пухнастий; грястиця збірна; аїра Mak; тонконіг Mak; туніка, Tunica prolifera Scop. Mak»
метличи́ще
«поле, заросле мітлицею»
метлюг
«Apera Adans.; [мітлиця]»
метлю́га
«мітлиця»
метлю́к
«мітлиця звичайна, Agrostis vulgaris With.»
метлюх
«мітлиця»
метлюха
«тс.»
міте́льник
«мітлиця Ж; жарновець віниковий Mák; віниччя Mak»
мітельниця
«мітлиця звичайна»
мітла́
мітли́чина
«мітлиця Ж; метельник Ж; метлюг звичайний, Apera spica venti Ж; жарновець віниковий Mak; віниччя Mak»
мітличка
«етоколос»
мітло́чинє
«мітлиця Ж; метельник Ж; метлюг звичайний Ж; жарновець віниковий Mak»
мотели́ця
«аїра; якась отруйна рослина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мятлі́ца «мітлиця; жарновець віниковий; [стоколос житній, Bromus secalinus L.]» | білоруська |
| mjetła «метлюг» | нижньолужицька |
| mietlica «мітлиця; [метлюг]» | польська |
| metьlica | праслов’янська |
| мете́льник «метельник» | російська |
| метли́ца «метлюг» | українська |
| мя́тлик «тонконіг» | українська |
| мете́лица «аїра» | українська |
| метёлка «метлюг» | українська |
| мeтлига «тонконіг; метлюг звичайний» | українська |
| метли́к «тонконіг лучний, Poa pratensis, L.» | українська |
| метли́чник «метлюг звичайний» | українська |
| метля́к «мітлиця» | українська |
| мятли́га «тонконіг лучний» | українська |
| мятли́ка «мітлиця біла; тонконіг лучний» | українська |
| мятли́ца «тонконіг» | українська |
| мятлі́чка «метлюг» | українська |
| мятла «тс.» | українська |
| мятлюг «тс.; мітлиця; стоколос» | українська |
| мятлюжок «мітлиця» | українська |
| metlica «жарновець віниковий»«метлюг, [аїра]» | українська |
| cлц. metlica «жарновець віниковий»«метлюг, [аїра]» | українська |
| метли́к | українська |
| метли́ка «тс.» | українська |
| метла́ | українська |
| Aira capillaris» | українська |
| metlice «метлюг; аїра» | чеська |
| metmla «віник» | ? |
| інші | ? |
| метлица «тонконіг» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України