МІЖ — ЕТИМОЛОГІЯ

між (прийменник)

псл. *medji, *medjū, місц. в. одн. і дв. іменника *medja «межа»;
р. меж, между, бр. між, др. межю, межу, п. między, [mezy], ч. mezi, слц. medzi, вл. mjez, miezy, нл. mjaz, mjazy, болг. между́, м. меѓу, схв. [мед], мèђу, слн. mèj, стсл. мεждоу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Г
з-по́між
зме́дже «з-поміж»
змеж
зме́жи
зміж «тс.»
ме́джи
ме́джо «тс.»
меж
ме́же
ме́жи́
по́меж «серед, між»
поме́же
поме́жи́ «тс.»
помі́ж «серед, між; [повз]»
по́між «біля, коло; підряд, цілком»
проме́ж
проме́жи
про́мі́ж
промі́ждо «проміж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
між білоруська
между́ болгарська
mjez верхньолужицька
miezy верхньолужицька
межю давньоруська
меѓу македонська
mjaz нижньолужицька
mjazy нижньолужицька
między польська
*medji праслов’янська
меж російська
мед сербохорватська
medzi словацька
mèj словенська
мεждоу старослов’янська
между українська
межу українська
mezy українська
мèђу українська
mezi чеська
*medjū ?
і ?
і ?
і ?
*medja «межа» ?

метаболі́зм «обмін речовин в організмі»

інтернаціональний біологічний термін (пор. нім. Metabolísmus, фр. métabolisme, англ. metabolism «тс.»), джерелом якого є гр. μεταβολή «зміна, перетворення», пов’язане з μεταβάλλειν «змінювати», утвореним за допомогою префікса μετα- «серед, шляхом, пере-, після», можливо, спорідненого з псл. *medja «межа», укр. межа́, між, від дієслова βάλλω «кидаю, ударяю; гоню»;
р. метаболи́зм, бр. метаболі́зм, п. metabolizm, ч. metabolismus, слц. metabolizmus, болг. метаболи́зъм, слн. metabolízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

метаболі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
метаболі́зм білоруська
метаболи́зъм болгарська
μεταβολή «зміна, перетворення» грецька
metabolizm польська
*medja «межа» праслов’янська
метаболи́зм російська
metabolizmus словацька
metabolízem словенська
межа́ українська
між українська
metabolismus чеська
μεταβάλλειν «змінювати» ?
μετα- «серед, шляхом, пере-, після» ?
βάλλω «кидаю, ударяю; гоню» ?

ме́ццо «жіночий голос, середній за регістром, меццо-сопрано» (муз.)

результат скорочення запозиченого з італійської мови терміна ме́ццосопра́но;
іт. mezzosoprano утворене з прикметника mezzo «середній, половинний», що походить від лат. medius «середній», спорідненого з псл. *medja «межа», укр. межа́, між, та іменника soprano «високий жіночий голос»;
р. ме́ццо, бр. ме́цца, п. вл. mezzosopran, ч. слц. mezzosoprán, болг. мецосопран(о), схв. мецосòпрāн, слн. mézzosoprán;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ме́цца білоруська
мецосопран(о) болгарська
mezzosopran верхньолужицька
mezzosoprano утворене з прикметника mezzo «середній, половинний» італійська
medius «середній» латинська
mezzosopran польська
*medja «межа» праслов’янська
ме́ццо російська
мецосòпрāн сербохорватська
mezzosoprán словацька
mézzosoprán словенська
межа́ українська
між українська
mezzosoprán чеська
ме́ццосопра́но ?
soprano «високий жіночий голос» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України