МУЧЕНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МУ́ЧЕНИК а, ч.

Той, хто переносить або переніс муки, випробування і т. ін. Приклади

Привітай же в своїй славі І мою убогу Лепту – думу немудрую Про чеха святого, Великого мученика, Про славного Гуса! (Т. Шевченко)
Встануть мученики-браття. Встануть сестри, як живі.... (П. Грабовський)
Руставелі заслужив славу мученика, якого терзали вороги його за обстоювання нових прогресивних ідей свого часу. (П. Тичина)
Народ не хотів вірити, що його співець, його оборонець, мученик за його щастя й долю, його батько Тарас – помер. (Б. Антоненко-Давидович)
[Гаврило:] Прив'язали [козаки] до стовпа, як мученика, зібралась братія запорізька дивитись, як будуть чортів киями вибивати з мого тіла грішного. (О. Корнійчук)
Над Голгофою заходить сонце, і силуети хрестів на ній геть чорні. Камера показує лиця двох розіп'ятих мучеників – вони виснажені болем і сонцем. (Любко Дереш)

Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру. Приклади

І бачив я жінку, п'яну від крові святих і від крові мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
У старого Івана Шевченка, Тарасового діда, святами завжди повно людей у хаті: дід Іван грамотний, і в нього є велика книжка про святих мучеників. (С. Васильченко)
Лукія зраділа. Вона давно вже не читала житій святих, а ось у цьому книгосховищі, напевне, є книжки про всіх святих мучеників.... (О. Донченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.