МУЧЕНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

му́ка «страждання»

псл. *mǫka «мука», очевидно, пов’язане з mǫka «борошно»;
споріднене з лит. mánkyti «м’яти»;
р. бр. му́ка, др. мука, п. męka, ч. слц. muka, вл. mučic «мучити», нл. mycyś «тс.», болг. мъ́ка, м. мака, схв. мука, слн. múka, стсл. мѫка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

му́че́ний «втомлений, зморений»
му́ченик
му́чеництво
му́ченичний «болісний, тяжкий»
му́чень «мученик»
мучи́лище «застінок»
му́чилник «мучитель»
мучи́тель
мучи́тельний «тс.»
мучи́тельство
му́чити
му́читися
му́чіний «тяжко зароблений»
му́чно «тяжко»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
му́ка білоруська
мъ́ка болгарська
mučic «мучити» верхньолужицька
мука давньоруська
mánkyti «м’яти» литовська
мака македонська
mycyś «тс.» нижньолужицька
męka польська
*mǫka «мука» праслов’янська
му́ка російська
м сербохорватська
muka словацька
múka словенська
мѫка старослов’янська
muka чеська
mǫka «борошно» ?

мучни́к «ріжки, Claviceps purрurеа Tul.» (бот.)

похідне утворення від мука́;
назва зумовлена тим, що ріжки, які утворюються в колосі на місці зерна, містять білу борошнисту масу, яка може потрапляти в борошно, викликаючи тяжкі захворювання;
п. mącznik «ТС.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мучаник
мучар
мученик
мушлик
мушни́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mącznik «ТС.» польська
мука́ ?

мучни́ця «ведмеже вушко, Arctostaphylos Adans.» (бот.)

похідне утворення від мука́;
назва зумовлена тим, що плід ведмежого вушка являє собою борошнисту в середині кістянку;
р. [муча́ник, мучни́ца] «тс.», бр. [муча́льні́к, муча́н], муча́нік, [муча́рнік, мучэ́льнік]) п. mącznica, mącznik «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мученик
мучениця
мученичник
мучиниця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
муча́льні́к білоруська
муча́ник російська
мучни́ца «тс.» українська
муча́н українська
муча́нік українська
муча́рнік українська
мучэ́льнік «тс.» українська
мука́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України