МУРМОТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МУРМОТА́ТИ очу́, о́чеш, МУРМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.

що і без прям. дод. Говорити тихо, невиразно. Приклади

Все військо сумно мурмотало, Сперва [спочатку] тихенько, послі [потім] .. Гукнули разом: “Все пропало!”. (І. Котляревський)
Гнат провинливо [винувато] щось мурмотів, топтався коло жінки, не знав, що порадити і як вгамувати її. (К. Гордієнко)
Слинько голосно прокашлявся: – Про що ти там мурмотиш?.. І ніколи мені з тобою теревені правити. (Ю. Шовкопляс)
Лаврін розтулив вуста, надавши своєму обличчю шанобливого виразу, аби гідно вимовити.., як професор сьогодні напрочуд добре виглядає, той заспішив і, мурмочучи щось до себе, майже вибіг надвір. (Е. Андієвська)

Стиха співати. Приклади

Сутінь, і тиша, та дух сіна в хліві накликали Івану Семеновичу сумирність і злагоду, і він, мурмочучи якоїсь пісні, захопив невеликий оберемок сіна й вийшов. (М. Івченко)
Чума, лежачи на нарах, мурмотів пісню. (Ю. Яновський)
Під вікном рипить коляска, і жіночка щось мурмоче над нею. (із журн.)

рідко. Те саме, що муркота́ти 1. Приклади

Кіт Жук-Мурка міцніше згорнувся в куточку на нарах і мурмотів під супровід силантьєвського хропіння. (М. Трублаїні)
Десь унизу ворушився, мурмочучи, потік, мов виривався, а його не пускали. (Г. Хоткевич)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.