МУРМОТАТИ

мурмота́ти (розм.) говорити тихо і невиразно, нерозбірливо

буркота́ти говорити тихо і невиразно.

буркоті́ти говорити тихо і невиразно.

муркота́ти (розм.) те саме, що мурмота́ти 1.

муркоті́ти (розм.) те саме, що мурмота́ти 1.

мурмоті́ти (розм.) говорити тихо, невиразно.

мурча́ти (розм.) те саме, що мурмота́ти 1.

воркота́ти те саме, що муркота́ти 1.

воркоті́ти те саме, що муркота́ти 1.

мру́кати (діал.) муркотати (у 1 знач.).

му́ркати видавати звуки "мур-мур" (про котів та деяких інших тварин).

муркота́ти безперестанно видавати звуки "мур-мур" (про котів та деяких інших тварин).

муркоті́ти безперестанно видавати звуки "мур-мур" (про котів та деяких інших тварин).

мурмоті́ти (розм.) те саме, що муркота́ти 1.

мурча́ти те саме, що муркота́ти 1.

курги́кати (діал.) тихо наспівувати; мугикати.

курни́кати (розм.) тихенько наспівувати; мугикати.

муги́кати (розм.) стиха, невиразно наспівувати.

наспі́вувати співати тихо, напівголосно.

приспі́вувати співати тихо, напівголосно; наспівувати.

бубоніти (див.)

мимрити

Словник синонімів Караванського