МОНЕТА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МОНЕ́ТА и, ж.

Металевий грошовий знак, емітований державною скарбницею. Приклади

Дмитрик побіг далі, затискуючи в руці мідяну монету. (М. Коцюбинський)
Він копнув носком черевика, нахилився й підняв монету в три центи. (П. Колесник)
Заверещала юрба дітлахів.., жебраючи в мандрівників та купців дрібні монети. (О. Бердник)
До моєї кишенi таки втрапило трохи золотих монет з цiсарської скарбiвнi. (Р. Андріяшик)
Гленарван віддячив шинкареві за його поради кількома монетами. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
У хвилях Дніпра, мов срібні монети, заблискотіли зірки. (Л. Дмитерко)

збірн. Металеві гроші. Приклади

Перший український князь Володимир почав карбувати монету. До того монетними одиницями були зливки срібла певної форми – гривні. (з наук. літ.)

розм. Узагалі гроші. Приклади

[Вольдемар:] Ну, .. пожартував ти зо мною вчора, досить! Гони монету. (З. Мороз)
Ґудзики, як і всяка порядна монета, були різної вартості. Металеві, .. перламутрові. (А. Дімаров)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.