МЛИНОК — ТЛУМАЧЕННЯ

МЛИНО́К нка́, ч.

Зменш. до млин. Приклади
  • На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив. (Є. Гребінка)
  • На стелі з дрібного кольорового скла якийсь майстер виклав картину: хата-мазанка, ставок, млинок, вишневенький садок і старенький дідок у солом'яному брилі. (О. Чорногуз)
  • То розумна дівчина знає, що хатку треба збудувати, сіножатку виплекати, ставок запрудити, на ньому збудувати млинок, а вишневий садок – посадити. (Є. Дудар)
Машинка, пристрій для розмелювання чого-небудь. Приклади
  • [Тьотя Сима:] Та невже у вас млинок є кав'ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці. (І. Кочерга)
  • Дмитро на старовинному кавовому млинку молов каву. (В. Кожелянко)
  • Травник відкрив свою скриню, витяг срібний млинок і став перетирати ластовине зілля. (В. Єшкілєв)
Те саме, що ві́ялка. Приклади
  • У кого є більше збіжа [збіжжя], той має до чищення куплений млинок. (Сл. Б. Грінченка)
  • На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги, .. поспішав щосили опорошений [запорошений] від млинка економ. (Н. Кобринська)
  • Він уже знав, що на млинкові є така гарна штука, як храповик. (В. Шкляр)
Іграшка з пристроєм, який крутиться від вітру. Приклади
  • Зверху на хлівці млинок поставив [Митько]. Повійне вітрець – млинок і почне лопотіти. (О. Донченко)
  • Сірко сидів на лавочці під рясною вербою, вирізав з гілки млинка. (Ю. Мушкетик)
  • – Здібний був хлопець. Яких горобчиків з дерева вирізував, а які млинки робив! (П. Запаренко)
  • Колеса з лотерейними білетами закрутились, як млинки. (Леся Українка)
  • До гурту підходить рухлявий, як млинок, чоловік. (Григорій Тютюнник)
  • Він [Василь], мабуть, трохи залоскотав Сергійка, бо той заливався нестримним сміхом і крутився в моїх руках, як млинок. (М. Руденко)
у знач. присл. млинко́м. Дуже швидко. Приклади
  • Юра танцював на одній нозі, диким вереском оглашаючи подвір'я, і крутився млинком. (Ю. Смолич)
зах. Пристрій для перекачування повітря. Приклади
  • Тепер коло ям, по кошарах мертво, пусто, корби бовваніють, мов брудні кості, з котрих обпало тіло, а млинки зазирають своїми темними гирлами до ям, немов запитуючи, чи не жадає там хто свіжого воздуха [повітря]. (І. Франко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.