МИТЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МИТЕ́ЦЬ тця́, ч.

Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Приклади

З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса. (І. Франко)
Греки досягли колосальних висот у мистецтві наслідування й копіювання форм природи, але їм було далеко до скіфських митців, які першими в світі, випередивши тисячоліття, сягнули і нині не перевершених еверестів [вершин] символізму, стилізації та абстрактного бачення світу. (І. Білик)
Дідусеві довелося вдосконалювати свою майстерність на неживих. І він був справді визначним митцем. Своєю майстерністю він перевершив би багатьох світових художників. (С. Андрухович)

на що, у чому, до чого, з інфін. і без дод. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Приклади

Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив. (Є. Гребінка)
– Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби. (Панас Мирний)
Христя сказала: – Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть. (А. Головко)
– Та як ти вже кажеш, що всі жінки такі подільчиві і ти такий митець їх із розуму зводити, то, щоб тебе в честивості дружини моєї переконати, даю тобі голову на одруб, якщо вона тобі будь-коли на підмову дасться. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.