МИТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МИТЬ і, ж.

Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.). Приклади

Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить. (М. Коцюбинський)
І коли на якусь мить холодні судоми трохи відпускали Омелька, сон зразу ж падав на нього теплою задухою. (Ю. Логвин)
Через якусь мить гетьман Виговський вже був у сідлі і далі холоднокровно командував боєм. (В. Кожелянко)
Я прокидаюся від власного крику, якусь мить тупо дивлюся в темряву, і тоді мене охоплює некерована радість: це тільки сон, тільки марево. (С. Андрухович)

чого, яка. Певний відрізок часу. Приклади

Важке зітхання з плачем вирвалось якраз у ту мить, коли зробилося тихо. (Панас Мирний)
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!... (В. Сосюра)
Карета мало не врізалась у візок, розлючений машталір змахнув ремінним батогом, щоб дістати Луку, але ту ж мить і Лука підвівся. (Б. Левін)
Так вони й стояли серед квіту бузку й шипшини, поки вдалині не засяяли фари. В ту ж саму мить він хутко відсторонився від неї. (Є. Кононенко)

Інфекційна хвороба коней (перев. молодих). Приклади

Типова форма миту характеризується лихоманкою, млявістю, втратою апетиту. (з наук.-попул. літ.)

В одну мить, дуже швидко. Приклади

Школярі сипонули в школу. Миттю посідали, випростались і затихли. (Б. Грінченко)
Серце Ігоря не витримало. Блідий, із стиснутими кулаками, він миттю перехопився через паркан і став перед хлопчиком. (М. Чабанівський)
Хлопець миттю збагнув, яку необережну фразу сказав, та вже було пізно. (Л. Дмитерко)
Кіт засопів і почав місити лапами груди господаря.Чоловік заплющив очі й миттю заснув, почуваючи себе у повній безпеці. (Г. Пагутяк)

Дієпр. пас. до ми́ти. Приклади

І покої не мазані [у сотника], І сволок не митий, І челяді нема дома. (Т. Шевченко)
Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб і, застібнувши на грудях розхристану, давно не миту сорочку, прожогом кинувся в кімнату. (С. Васильченко)
Річка наша – чиста й весела, вислана білим, митим-перемитим піском. (А. Дімаров)
Розривається серце за тим Одіссеєм розумним. Він-бо, нещасний, від любих далеко на хвилею митім Острові терпить біду. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

у знач. прикм. Який помився, умився. Приклади

Я не митий, не голений. Голодний, хворий, виснажений... А мені відмовляють скрізь, куди не звернуся. (М. Андрусяк)