МИТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. mitǫsь «взаємно», очевидно, пов’язане з mьstь «помста», *mьzda «мзда»;

споріднене з дінд. mḗthati (mitháti) «чергується», гр. μοίτος «помста; подяка», лат. mūto «змінюю», гот. maiþms «подарунок», лтс. mitus, miêtus «заміна»;

іє. *meit(h)- «змінювати»;

р. [мите] «поперемінне», бр. мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки», др. митɤсь (митɤсь) «один проти одного; навхрест», п. [mituś (mitus)] «навхрест; кінцями в різні боки», болг. ми́то «похило; навскіс», на́мито «упоперек, навскіс», схв. сумитицē «валетом», усỳмит «тс.», стсл. митѫсь «взаємно», митѣ «поперемінно»;

неясне;

можливо, пов’язане з р. [мыт] «линяння», др. мыть «тс.»;

р. бр. мыт «інфекційна хвороба коней»;

можливо, пов’язане з мет (меть) «мить» (пор.);

неясне;

ч. mýť «просіка», mýtina «тс.», mýtiti «вирубувати, викорчовувати», з одного боку, зіставляється з р. [мыт] «линяння», др. мыть «час линяння», схв. мита́рити се «линяти» (про птахів), слн. mísiri se «линяти», далі, як запозичення, з снн. mût «линяння», двн. mûӡӡô «линяти», нар.-лат. mūta «линяння у птахів», mūtāre «линяти», з другого боку, виводиться безпосередньо з германських мов (гот. maitan «вирубувати»);

очевидно, запозичення з чеської мови;

були спроби пов’язати з гот. maudijan «згадувати», лит. maudziu, maũsti «пристрасно бажати», псл. myslь «мисль»;

гр. μũϑος «слово; промова; розповідь; міф» остаточно не з’ясоване;

через посередництво латинської мови (лат. mӯthos) запозичено з грецької;

р. миф, бр. міф, п. mit, myt, ч. mytus, mythus, слц. mýt, mýtus, вл. mytos, болг. м. мит, схв. мȗт, слн. mít;

не зовсім ясне;

можливо, афективне утворення, пов’язане з мить «момент» (розбите, знищене уми́ть);