МИТА — ТЛУМАЧЕННЯ
МИТ у, ч.
Інфекційна хвороба коней (перев. молодих).
Приклади
- Типова форма миту характеризується лихоманкою, млявістю, втратою апетиту. (з наук.-попул. літ.)
МИ́ТО а, с.
Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон; грошовий збір, стягуваний відповідними органами за здійснення державного контролю, обліку, реєстрації чого-небудь (яких-небудь операцій, деяких видів діяльності), за видання спеціальних дозволів на що-небудь.
Приклади
- – Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні. (М. Стельмах)
- Руські купці мали платити мито в торгівлі з Візантією. (Р. Іванченко)
заст.
Те саме, що пода́ток.
Приклади
- Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита. (І. Франко)
- – Що, з вами княжий тiун попхався? – Повiз грошi боярину за камiнь. – Певно, що й чернiгiвському князю мито вiдкинули. (Ю. Логвин)
МИ́ТИЙ а, е.
Дієпр. пас. до ми́ти.
Приклади
- І покої не мазані [у сотника], І сволок не митий, І челяді нема дома. (Т. Шевченко)
- Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб і, застібнувши на грудях розхристану, давно не миту сорочку, прожогом кинувся в кімнату. (С. Васильченко)
- Річка наша – чиста й весела, вислана білим, митим-перемитим піском. (А. Дімаров)
- Розривається серце за тим Одіссеєм розумним. Він-бо, нещасний, від любих далеко на хвилею митім Острові терпить біду. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
у знач. прикм.
Який помився, умився.
Приклади
- Я не митий, не голений. Голодний, хворий, виснажений... А мені відмовляють скрізь, куди не звернуся. (М. Андрусяк)
МИ́ТИ ми́ю, ми́єш, недок., кого, що.
також без прям. дод.
Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною.
Приклади
- В кухні на столі стояв потухлий уже самовар, а Зінька мила склянки, стоячи проти вікна. (А. Головко)
- На подвір'ї, коли перед обідом Дьяконов стає мити руки, дітвора навперебій кидається зливати йому з кухля. (О. Гончар)
- Звiвшись мити тарiлки, вона стала сама собою, i я з спокiйним серцем почав знiмати шкурки iз зайцiв, яких принiс вiд Окiльнюкiв. (Р. Андріяшик)
- – Навіщо ви казали восьмикласникам, що руки мити шкідливо? (Любко Дереш)
розм.
Прати (білизну, одяг і т. ін.).
Приклади
- Олександра пекла хліб, варила страву, мила сорочки дітям і не мала часу й спину розігнути. (М. Коцюбинський)
Відділяти що-небудь від чогось промиванням, виділяти що-небудь у чистому вигляді; промивати (у 2 знач.).
Приклади
- Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж, навісна, пливе собі по хвилі. (Є. Гребінка)
- Крупи готували до варіння по-різному: пшеницю мили, гречку підсмажували до золотавого кольору. (з наук.-попул. літ.)
Обдавати водою яку-небудь поверхню; обмивати (у 1 знач.).
Приклади
- Дніпро берег риє-риє. Яворові корінь миє. (Т. Шевченко)
- Ріка обабіч миє береги, Махни у радості веслом або рукою – Вже й берег, трави, квіти навкруги. (П. Воронько)
- Вода – ворог підступний. Миє і миє берег, підкопується під нього, і раптом обвалюється з кручі добрячий шматок землі. (О. Сизоненко)
- А там, внизу, вода свій берег мила, і весни починалися із зим. (М. Вінграновський)
Робити мокрим, вологим; поливати.
Приклади
- Вона б'ється головою об стіл, голосить і миє сльозами .. чорні руки. (М. Коцюбинський)
- Бронзовий осміх пам'ятника миють дощі й негода. (Ю. Яновський)
- Лиш на оборі дощі миють перевернену бочку від квашених огірків. (М. Матіос)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.