МЕШТИ

Легкі татарські черевики.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

МЕ́ШТИ ів, мн. (одн. мешт, а, ч.), діал.

Взуття. Приклади

– Щойно їх чистив, – стенув плечима Бумблякевич і, плюнувши по черзі на кожен мешт, витер їх до штанів. (Ю. Винничук)
Пан Ярославський відчув, що в нього тонкі мешти на ногах, а вже холодно. (Любко Дереш)
Він викликав до своєї особи відчуття безумовної симпатії. Вбраний, неначе граф: у лискучі мешти, що лунко клацали по долівці, у білосніжну сорочку зі стоячим коміром з вилогами. (С. Андрухович)
Іван Іванович .. спершу ставить на тумбочку пакет з продуктами, вішає плащ на пластмасові плечики та сухою шматою протирає мешти. (Г. Вдовиченко)

Див. ме́шти.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.