МЕЧУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МЕЧ а́, ч.

Старовинна холодна зброя з прямим двосічним довгим клинком та руків'ям. Приклади

З Чигирину [Чигирина] По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили. (Т. Шевченко)
– Чекай, тіуне, заспокойся! Не гарячкуй! Не вихоплюй меча!... (В. Малик)
Справа в тому, що в руках він тримав по мечу і це були справжні бойові мечі, трохи затуплені і щербаті, але кожен десь із метр завдовжки. (Ю. Андрухович)
В арсеналі справді було багато цікавого. Довгі дворучні мечі, трофейні сарацинські ятагани і криві шаблі, широкоствольні аркебузи. (Д. Білий)
Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра. (В. Кучер)
Страшна річ – ворожнеча братня: наче меч той двосічний. (О. Забужко)

чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. Приклади

Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров. (В. Сосюра)
– Помста! – гірко озвався Григір. – Як низько ти впав, Арімане! – Ні! Я не мщу! Я лише меч справедливості. (О. Бердник)
Він довго виношував задум страшної помсти, нарешті придумав і зовсім змінив своє ставлення до перського царя Камбіса. Мечем помсти Хатмасатава мусив стати перський цар. (І. Білик)

заст. У старовинному весільному обряді – прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. Приклади

Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Світилка весь час від приїзду молодого по молоду до часу, коли вони сідали за весільний стіл, носила в руках складної конструкції букет, що складався з квіток, двох свічок, дерев'яного меча. (з наук.-попул. літ.)
Нам запам'яталась традиція із мечем. Меч був перемотаний барвінком, що означає продовження та силу роду, та облитий медом, який наречені мали скуштувати, щоб життя було солодким. (із журн.)

що і рідше кого. Те саме, що ки́дати 1. Приклади

А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза. (І. Франко)
Боролися [опришки], що аж кості тріщали; .. метали каміння. Марусяк і зупиняв їх.., але вони на збитки кричали ще дужче. (Г. Хоткевич)
Метаючи ранці та речові мішки, Хома добувся нарешті і до свого власного майна. (О. Гончар)

Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. Приклади

– Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі На вої любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Т. Шевченко)
Учились [бійці] вести рукопашні бої, Колоти багнетом, метати гранати. (І. Нехода)
Угорка Кроші метала диск, за нею стежили всі глядачі. (В. Собко)
Сулейман після Криму вже ніколи не міг позбутися великої спокуси метати стріли чи то в дикого звіра, чи в перелітного птаха, чи й у такий ось гарбуз. (П. Загребельний)

тільки 3 ос., що і рідше кого. Розкидати в різних напрямках; піднімати в повітря, розносити. Приклади

Страшенна завірюха Гула, усе метавши навкруги.... (П. Грабовський)
Лютий вітер .. рвав листя і вихором метав угору. (П. Колесник)
Скреготіли в темноті кайла, мечучи іскри, коли траплявся кам'янистий пласт. (О. Гончар)

Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати, розгойдувати в різні боки (перев. про вітер). Приклади

Зустрічний вітер забивав віддих, вихрив і метав коси, рвав, крутив її [Ольжине] плаття, наче полотнище спущеного вітрила. (П. Колесник)
На слобідських вулицях темно. Чути лише плескіт дощу, дзюрчання струмків та глухий шум дерев, що їх безжально метає вітер, січе дощ. (А. Шиян)
Він віддався на волю своїм думкам, котрі, як голодні звірі, метали його на всі боки. (Панас Мирний)

що, рідко. Згрібаючи, складати (сіно, солому і т. ін.). Приклади

Челядь поскидала кептарики і запасочки.., на личку палає, очима грає, пашницю у перекоти мече. (Марко Черемшина)

що і без дод. Брати і висвічувати (у 7 знач.) карти, кидаючи їх вправо і вліво. Приклади

Хутко “спускає” [інтелігент] заразом дві карти замість однієї і метає далі. (І. Микитенко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.