МЕТУШЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МЕТУШЛИ́ВИЙ а, е.

Який багато метушиться; схильний до метушні (у 1 знач.). Приклади

Метушливі хлоп'ята, мов горобчики, зграйками зривалися з місця і з одчайдушним вереском перелітали на протилежний бік вулиці. (С. Журахович)
Я дивився в траву, на метушливу мурашку, що тягла кудись більше від себе .. яйце. (Ю. Збанацький)
Збіглися сюди купці, що гостювали в хана: голоколінні венеціанці, метушливі греки, бородаті московіти; виповзли в чорних сутанах польські єзуїти. (Р. Іваничук)
За тобою відразу виникає якийсь метушливий і дуже кучерявий тип у куцому плащі зразка пізніх шістдесятих, із шиєю, завинутою відразу в кілька строкатих і досить нечистих хустин. (Ю. Андрухович)

Який свідчить про відсутність спокою, врівноваженості; безладний, поквапливий. Приклади

Він ніколи не дозволяв собі нічого різкого або метушливого в своїй поведінці. (В. Домонтович)
Рухи його були непевні, метушливі. (М. Руденко)
Невеличкий, приземкуватий, з круглою, як недозрілий кавунець, головою, з метушливими очицями, які, здавалося, ось-ось кудись утечуть, Хоменко не сподобався їм уже одним своїм виглядом. (Ю. Мушкетик)

Сповнений метушні (у 1 знач.). Приклади

На палубі ані душі. Завжди галасливе і від скуки метушливе життя пароплава ще спало. (Мирослав Ірчан)
Вся ця забава в бойовисько була така рухлива й метушлива, що ми ледве встигли побачити, як раптом довга парникова рама опинилась біля муру і по ній, мов в'юн, вихопився Янек. (Олесь Досвітній)
Я не люблю правдешнього сільського життя, далека від романтики людина. Та й метушливого міста не зумів полюбити, хоч батьки з села до обласного центру перебрались, коли я в шостий ходив. (В. Дрозд)
Шлойма не дуже любив прем'єри через їхню метушливу атмосферу, але певні приємні моменти у них таки цінував. (О. Ірванець)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.