ПОКВАПЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКВА́ПЛИВИЙ

Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапний. Приклади

І півень так непевно кукурікнув, Мов проковтнув той перший грому вдар, І плащ нап'яв поквапливий поштар, Хай хоч потоп – а ждуть його у вікнах. (В. Бичко)

Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапний. Приклади

Коли ці птахи [чайки] летять далеко в море – буде тиха, ясна погода, а поквапливий їх відліт з моря до берегів віщує бурю. (з наук.-попул. літ.)
Мимо каюти хутко прогупали чиїсь поквапливі кроки. (О. Донченко)
Упершись у співбесідника нездвижно наставленим зором, він нам розпочав свою повість, поквапливу і нервову. (М. Бажан)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.