МЕТАЛЕВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МЕТАЛЕ́ВИЙ а, е.

Прикм. до мета́л. Приклади

Он підходять до печей платформи, З них скидають металевий брухт.... (М. Шеремет)
У ХVI–XVIII ст. розвивалися й інші мистецькі види металевого виробництва – відливання дзвонів, гармат тощо. (з наук. літ.)
“Едем” наприкінці 1980-х був чи не єдиною суперпрофесійною металевою групою на наших теренах. (з наук.-попул. літ.)

Вигот. з металу (у 1 знач.). Приклади

Ноги, немов металеві пружини, безупинно і рівно стукають в землю. (М. Коцюбинський)
Через розчинені двері в яскравому світлі вилискували металеві частини десятка різних моторів. (Ю. Смолич)
Дівчата виконують, а Капітан, сівши на крісло, як ковбой, поклавши руки на металеву спинку і сперши голову на кулаки, тихо і душевно підспівує, часто кліпаючи. (С. Андрухович)
Анна пiдвелася з лiжка, тихо вiдчинила вiкно – шибки трималися на металевих шпiнгалетах – i впустила у кiмнату нiчну прохолоду. (Г. Вдовиченко)

Стос. до металу (у 1, 3 знач.). Приклади

Гриміли металеві звуки з усіх усюд, де можна було схопити казанок, чи дзвін, чи просто шматок залізяки, щоб калатати в неї для безцільного, пекельного галасу в замку. (Іван Ле)
Чути неприємний металевий скрип, коли “сокира” входить у метал. (В. Собко)
Неголосно лунала похмура тягуча музика, сповнена жіночого вереску, металевого брязкоту, неприємного скреготу. (Любко Дереш)
Токарні верстати, невгаваючи, співають металеву пісню, гудуть мотори, і срібна стружка витинає тонко, як струна на скрипці. (І. Цюпа)
Після металевої істерії 1980-х різкий спад інтересу до важкої музики у 1990-х нагадував холодний душ. (з наук.-попул. літ.)

перен. Такий, як метал (у 1 знач.), такий, як у металу. Приклади

Ураз зіниці в хлопця загорілися якимсь холодним, металевим блиском. (О. Донченко)
Як глянули на парубка у прийомі та помацали його металеві мускули, як послухали й биття могутнього серця, так і сказали в один голос: “У флот його”. (Ю. Збанацький)

Який нагадує дзвін металу (про голос, сміх і т. ін.); дзвінкий. Приклади

Недовго сумує отаман. Його засмалене мужнє обличчя спахнуло вже звагою, і металевим гострим голосом вигукує він над сполоханим табором наказ. (М. Коцюбинський)
Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна. (П. Тичина)
Ви почули його металевий, спотворений мегафоном голос: – Дорогі друзі! Панове товариство! Братове і сестри! (Ю. Андрухович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.