ДЗВІНКИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДЗВІНКИ́Й а́, е́.
Який голосно і чітко звучить.
Приклади
- Потім знов те дзвінке, голосне щебетання [соловейка] заглушають ще голосніші співи челяді. (Леся Українка)
- Та ось за рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх. (В. Кучер)
- Василь удруге почув її голос. В ньому тепер було стільки щирої, дзвінкої подяки. (М. Йогансен)
Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти.
Приклади
- Нагострили сокири дзвінкими, – То ж і бритва не завжди така! (М. Рильський)
- Василь, витесуючи крокви, розпізнавав, де дзвінка лісова деревина, де захирілий на кладовищі стовбур. (Є. Пашковський)
- Дзвінке, як бронза, листя бриніло, впавши на алеї парку. За чорними кущами переярку підморгували вікна передмістя. (М. Бажан)
ДЗВІ́НКА и, ж., розм.
Бубнова масть у картах.
Приклади
- Один козак танцює під акомпанемент товариша, поряд із яким лежать гральні карти німецького типу: шістка дзвінки та карта зеленої масті, схоже, що це шістка жиру. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.