МАСТІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МАСТЬ і, ж.

Забарвлення волосяного покриву у тварин. Приклади

Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий. (О. Стороженко)
Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні – Хорти, бульдоги. (І. Франко)
От якраз корови з паші На спочинок прибули.., Масть ряба у всіх у них. (М. Познанська)
Біла масть вифарбувалась вранішнім промінням в яскраво-рожевий колір, густа грива спадала з обох боків на шию, стрункий граційний кінь підвів до сонця голову і звучно, радісно заіржав. (Р. Іваничук)
То був прегарний кінь аргентинської породи, карий на масть, витривалий, сміливий, баский і гордий. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)

розм. Колір, забарвлення кого-, чого-небудь. Приклади

Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси. (Дніпрова Чайка)
Він раптом тверезіє, і відразу міняється очей померкла масть. (С. Голованівський)

Один із чотирьох розрядів, на які поділяється колода карт за кольором і формою очок. Приклади

До всякої масті козир. (Номис)
Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей. (О. Іваненко)
Чорт гнівався, зловісно бликав очима, але те й знай тасував карти. Виграв тільки двічі, а то все програвав. А мені масть ішла до рук. (Ю. Мушкетик)

розм. Тип, різновид людини. Приклади

Є ще в нас такі млини: чи має що сказати чи не має, а лізе на трибуну, аби йому хоч трохи поплескали в долоні. Критиків цієї масті я сам не перетравлюю, називаю їх грушовими клопами. (О. Гончар)

Те саме, що мазь. Приклади

Що таки цилюрик [цирульник] лічив, а то він і німця привозив; і той і масть до боку [Марусі] прикладав, і чого то вже не робив!... (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля. (Панас Мирний)
На малих столичках з чорного гебану стояли пахощі з Гіндостану і прегарні красила: .. чудна масть з червоної живиці. (О. Назарук)
В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви. (І. Микитенко)
У знахаря купив я масть одну, Таку смертельну, що вмочи в ній ніж І лиш вдряпни, то вже й найкращі ліки Із трав, які лиш можна відшукати, Не порятують. (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.