МАРІЙКА — ТЛУМАЧЕННЯ

МАРІ́ЙКА

Див. марі́йці.

МАРІ́ЙЦІ ів, мн. (одн. марі́єць, і́йця, ч.; марі́йка, и, ж.).

Народ, що становить корінне населення Республіки Марій Ел у складі Російської Федерації. Приклади
  • Запозичення з фіно-угорських мов ішли до східних слов'ян двома шляхами: від угорців на південному заході і від фінів, карелів, естів, удмуртів, марійців, мордовців та ін. – на півночі й північному сході. (В. Русанівський)
  • Момулла нашорошив вуха. Він тямив на всякій говірці, яку чувати в морях, і йому довелося чимало плавати на англійських кораблях, тож марієць чудово зрозумів, про що йшлося між Шнайдером і Шмідтом. (Ю. Покальчук, пер. з тв. Е. Берроуза)
  • Поволжя споконвіків належало народам, які жили там: булгарам (татарам), чувашам, башкирам, марійцям, мордві тощо. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.