МАРІЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
мари́нка «вовняна картата хустка»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з маре́на (рослина, з якої видобували фарбу для тканин), що за звуковою подібністю зазнало впливу жіночих власних імен;
пор. р. [маре́нни́к] «еарафан, пофарбований мареною»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
марі́йка
«невелика картата хустка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маре́нни́к «еарафан, пофарбований мареною» | російська |
| маре́на (рослина, з якої видобували фарбу для тканин) | ? |
| маре́нни́к «еарафан, пофарбований мареною» | ? |
Марі́я (жіноче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μαρία ‹ Μαριάμ походить від арам. Maryam, спорідненого з гебр. Miryam;
р. болг. Мари́я, бр. Мары́я, др. Мария, п. Maria, Marja, ч. Marie, слц. Mária, вл. нл. Marija, полаб. Morája, м. Мариjа, схв. Мàриjа, слн. Marija, стсл. Марига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
М
«владушаа, или г(оспо)жа ... поднесенаа, аб(о) горкости море, або мѵрра»
(а)рі́я или Мариа́м (1627)
Маню́ня
Маню́ра
Маню́ся
Маню́та
Ма́ня
Маня́ша
Ма́р'я
Мара́ня
Маричка
Мари́ша
Марі́йка
Марі́ка
Марі́чка
Марі́я
(1401)
Ма́рка
Мару́на
Марунджа́
Ма́ру́ня
Маруси́на
Мару́ся
Мару́шка
Маря
Ма́ся
Ма́ша
Му́нька
Му́ра
Му́ся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Maryam | арамейська |
| Мары́я | білоруська |
| Мари́я | болгарська |
| Marija | верхньолужицька |
| Miryam | гебрайська |
| Μαρία | грецька |
| Мария | давньоруська |
| Мариjа | македонська |
| Marija | нижньолужицька |
| Morája | полабська |
| Maria | польська |
| Мари́я | російська |
| Мàриjа | сербохорватська |
| Mária | словацька |
| Marija | словенська |
| Мари | старослов’янська |
| Marie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України