ЛІРНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛІ́РНИК а, ч.

Народний співець-музикант, що акомпанує собі на лірі. Приклади

Біля воріт спинився старий кобзар... Ні, лірник. (Василь Шевчук)
Недалеко від губернської канцелярії, де вешталося більше панства, сидів лірник, крутив свого нехитрого інструмента. (Р. Іваничук)
Народні співці – лірники та кобзарі – не лише виконували вже відомі пісні, а й складали свої. (з навч. літ.)
Дрімають собі бабусі, нудним, навмисне печальним голосом, як лірник, читає протоієрей, старий високий піп, Євангелію. (М. Івченко)

Належний лірникові.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.