ЛУЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛУЧИ́ТИ лучу́, лу́чиш, недок., кого, що, діал.
Єднати.
Приклади
- Вони були майже вповні контрасти один супроти одного, і ся сила контрасту лучила їх докупи. (І. Франко)
- Щось мусило лучити Краньцовського з бароновою [баронесою], бо якби ні, то вона б його допевне в обов'язку завідателя не держала ані одного дня. (О. Кобилянська)
- – Ваша приповідка каже, що є три непевні річі: кінь, цар і жінка. Нащо ж їх лучити, коли нам добре так? (О. Назарук)
- Порвалася ще одна нитка, що лучила Петра з Нагуєвичами, його родом. (Г. Пагутяк)
З'єднувати.
Приклади
- Мандрівник задивився у синяву, що там десь далеко у безкраї лучила землю з небом. (Юліан Опільський)
- Міст лучив обидва береги. (Б.-І. Антонич)
- Що вже там була нашептала задихаючись, палена хіттю врешті розбити ту дужку, котра двійко горнят докупи лучила, пані Олена панові Йвану в жаркій спочивальні, – те весняна ніч заховала. (О. Забужко)
ЛУ́ЧИТИ чу, чиш, недок., розм.
Цілитися в кого-, що-небудь.
Приклади
- Лучив корову, а попав ворону. (Номис)
- Сама добре знаю, що на біду лучу. (П. Чубинський)
- Обидва вони затягалися цигарками і лучили випускати дим Іванові в обличчя. (Григір Тютюнник)
- Діти з солодким вереском лучили сніжками в піднятий комір його дублянки. (Є. Пашковський)
- – А то, знаєш, тільки вийдеш з кімнати, так і преться все тобі в душу... Так і лучить посісти частину душі.... (В. Підмогильний)
Те саме, що влуча́ти 1.
Приклади
- Уже стискає міцно коло ворог, Кулі чітко лучать в панцир. (В. Еллан-Блакитний)
- Юнак з того робочого поріддя, Що цілить добре й лучить наповал. (М. Бажан)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.