ЛУСКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Шкірні утвори (тверді, щільно припасовані одна до одної пластинки) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну функцію. Приклади

Пливе щука з Кременчука, Луска на ній сяє. (з народної пісні)
Як блищала до світла різнобарвна луска на тілі гадюки! (І. Франко)
Віддалік на сонці заблищала срібною лускою риба, що викидалася з води. (М. Трублаїні)
Лускою риба пломінь віддзеркалить, щоб ми, йдучи, ніде не спотикались. (П. Мовчан)
Крізь хвилі, що завмерли, мов луска, Я бачу затонулі гори. (Д. Павличко)
Можна не сумніватися, що цей загалом провінційний наліт фальшивого аристократизму Сідалковський у потрібний момент скине, як змія луску, і натягне на себе маску. (О. Чорногуз)

чого, яка, перен. Те, що зовнішнім виглядом нагадує такі пластинки. Приклади

Сонце, завішене над головами, з їдкою силою розпікало тяжкі скрижалі щитів, сліпучу луску нагрудників, червоні вістря мечів. (К. Гриневичева)
Із заліза злущувалася тоненька шкірка, залізна луска холонула одразу і ставала блакитно-сірою. (Ю. Яновський)
Горять іскрами шоломи гостроверхі, блищить луска панцирів ясних, світять гостряки списів. (Н. Королева)
Безконечна в своїм скупченні луска дахів, тьмаве їхнє переблискування, хмара мли-смогу над безкраїм містом, і зненацька – присмерк у літаку! (О. Гончар)

Те саме, що лузга́ 1. Приклади

Ярина мовчала та обгризала зелену луску з горіха. (Леся Українка)
Наближалася зима, і знову мерзли ми в хаті і їли хліб наполовину з просяної луски. (Л. Смілянський)
– Хто такі, куди їдете? – запитав він, випльовуючи з рота соняшникову луску. (Григорій Тютюнник)

Складники рослинних цибулин, шишок і т. ін. Приклади

Для культивування використовували різні тканини цибулини тюльпана: луски з частиною денця, пазушні бруньки, квітконоси. (з наук. літ.)

перен. Блискітки, блискучі цятки. Приклади

Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву. (М. Коцюбинський)
Ось, здається, під самим сонцем блиснула срібна луска на якомусь птахові. (О. Донченко)
Згадалися рідні Копитки, і стара фортеця, і срібна луска швидкої річки у широкій долині. (В. Собко)

перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває справжню суть, зміст, характер чого-небудь. Приклади

Як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот. (І. Нечуй-Левицький)
Чорні стіни здригалися, луску жалю з себе скидали. (Марко Черемшина)
Ну, розуміється, ніяких ми ідеалів не знаходимо, бо їх зовсім і нема на світі, а коли й досягаємо чогось, що ми приймали за ідеал, то виходить, що це просто луска. (М. Івченко)

ЛУСКА́ и́, ж.