ЛИШКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИ́ШКА и, ж., заст.

Лишок. Приклади

Брали [русини] злото й паволоки, Брали й оксамити, А лишкою мости собі Почали мостити. (С. Руданський)
Вже сорок з лишкою [років] минає, як ми брались. (О. Кониський)

який, чого. Те, що перевищує встановлену, потрібну кількість. Приклади

Частина чого-небудь, що залишається після задоволення певних потреб. Приклади

– Тепер ми вже все маємо, що нам треба, ще й на сторону лишок продаємо. (Панас Мирний)
– Сказали: забрано? – про державну заготівлю?.. Замість, як свідомі громадяни, здати лишки, ви сказали наклеп, що забрано! Ось, покажем, що значить: забрано, – підкуркульники! (В. Барка)
– Думаєте, колгоспи віддали вам лишки? (М. Циба)
Ненько аж до Кіцманя лишки хліба возив на заготовку. (М. Матіос)

Частина чого-небудь зайвого, що залишається як відходи, покидьки, рештки, вибірки і т. ін. Приклади

Майже тридцять процентів деревини залишається в лісі у вигляді так званих лісорубних лишків. (М. Чабанівський)
Не варті й половини ті лишки від свинини та голови худі. (А. Крижанівський)

з числ., розм. Надмір, додаток до відомої величини (про точно не визначену кількість чого-небудь). Приклади

Університет. Сто з лишком років стояв будинок. (Ю. Яновський)
– На своїх ділянках я вже вирощую по двісті з лишком пудів пшениці. (М. Стельмах)

Зменш.-пестл. до ли́хо¹ 1. Приклади

[Стеха:] Посипалося лишко на мене, бідну удову, як на ту чаєчку, що вивела діток на роздоріжжі!... (М. Кропивницький)

у знач. виг. Уживається при вираженні переляку, страждань, викликаних бідою, горем, несподіванкою і т. ін. Приклади

“Ой лишко! це ж я трохи зсунув машкару з лиця, забув, що дочка в хаті”, – подумав Навроцький і трошки кашлянув в долоню, затуливши нею рота. (І. Нечуй-Левицький)
– Ой, лишко!.. Я ж і забула за обід! – скрикнула мати і побігла до пекарні. (Б. Грінченко)
– Лишко моє тяжке! – забідкалася знову Перонелла. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.