ЛИЧАК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИЧА́К а́, ч.

Див. личаки́.

перен., заст. Про вбогу людину. Приклади

А Черевань, їдучи поруч, прислухавсь, що він собі мимрить. “Е, – думає, – отже, мабуть, вражі личаки справді допекли йому. Треба його розважити”. (П. Куліш)

Плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками. Приклади

Один чоловік загубив свої воли, і коли він шукав їх, ходячи по лісі, йому в личак упав цвіт папороті. (з переказу)
І чоловіки й молодиці носили личаки, обгорнувши ноги білими онучками. (І. Нечуй-Левицький)
– Нам би хоч трохи мануфактури та щось на ноги, бо самі бачите – світимо задами й ходимо у личаках.... (Б. Антоненко-Давидович)
Ноги їх, обуті в личаки і в гумові чуні, будили мертву ранкову тишу під сірим насупленим небом. (К. Гриб)
Відтак попереду побачили три постаті, які йшли, черпаючи личаками червонясту куряву. (Валерій Шевчук)
Губи її блідо-сині, покусані, запечені нелюдською мукою; руки й щоки подряпані нігтями; волосся розпатлалось, кілька раз промокало, потім висихало і збилось у тонкі, немов з личаків, пасми [пасма]. (В. Винниченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.