ЛИЧАКИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛИЧАКИ́ і́в, мн. (одн. лича́к, а́, ч.).
Плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками.
Приклади
- Один чоловік загубив свої воли, і коли він шукав їх, ходячи по лісі, йому в личак упав цвіт папороті. (з переказу)
- І чоловіки й молодиці носили личаки, обгорнувши ноги білими онучками. (І. Нечуй-Левицький)
- – Нам би хоч трохи мануфактури та щось на ноги, бо самі бачите – світимо задами й ходимо у личаках.... (Б. Антоненко-Давидович)
- Ноги їх, обуті в личаки і в гумові чуні, будили мертву ранкову тишу під сірим насупленим небом. (К. Гриб)
- Відтак попереду побачили три постаті, які йшли, черпаючи личаками червонясту куряву. (Валерій Шевчук)
- Губи її блідо-сині, покусані, запечені нелюдською мукою; руки й щоки подряпані нігтями; волосся розпатлалось, кілька раз промокало, потім висихало і збилось у тонкі, немов з личаків, пасми [пасма]. (В. Винниченко)
ЛИЧА́К а́, ч.
Див. личаки́.
перен., заст.
Про вбогу людину.
Приклади
- А Черевань, їдучи поруч, прислухавсь, що він собі мимрить. “Е, – думає, – отже, мабуть, вражі личаки справді допекли йому. Треба його розважити”. (П. Куліш)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.