ЛИТВИНИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИТВИ́НИ́ и́ні́в, мн. (одн. литви́н, и́на́, ч.; литви́нка, и, ж.)

заст. Литовці. Приклади

Подумайте лиш, я не бачила ніколи литвина й на очі, а тут довідуюся, що я сама говорю по-литовськи. (Л. Мартович)
Литовські пани завзялися не давати Києва Олельковичам, а повернути його на звичайну провінцію й післати туди воєводою литвина, Мартина Гаштовта. (М. Грушевський)
Комендант Кезгайло, високий худий литвин, чекає наказу. (І. Кочерга)
Коли взяти національний склад литовсько-руської аристократії, то природних литвинів серед неї було дуже небагато: переважали старі українські й білоруські князівські та боярські фамілії. (з наук. літ.)

заст. Білоруси. Приклади

Литвинами у нас прозвали їх [білорусів], бо вони були довго під литовським пануванням, а справжня Литва – то зовсім чужий народ, і говорить зовсім для наших незрозуміло. (М. Драгоманов)
– А чого не знати [де чоловік]? Воював у Лівонії. Їм обіцяли, обіцяли заплатити. То вони з хлопцями знялись і пішли додому. Та по дорозі щось там заїлись із литвинами. Та так добре, що й досі в узилищі [у в'язниці] в Слуцьку. (Ю. Логвин)
Білоруський селянин називав свою мову “простою”, а себе “руським” або “литвином”. (з наук. літ.)

Жителі Українського Полісся; поліщуки. Приклади

У структурі української нації виділяються такі етнографічні групи: гуцули, лемки, бойки (в західноукраїнських областях), пінчуки, литвини (в районі Українського Полісся). (з наук. літ.)

Див. литви́ни́.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.