ЛИТАВРИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИТА́ВРИ а́вр, мн. (одн. лита́вра, и, ж.).

Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. Приклади

Військові клейноди запорожців складалися з булави, пернача, бунчука, корогви, печаті й котлів, або литаврів. (А. Кащенко)
I знов загули литаври й тулумбаси, гримнули стрiли, народ захитався, i гетьман з царським послом .. пустився тою дорогою, котрою i прийшов. (Б. Лепкий)
Гриміли десь козацькії литаври, Віки несли не раз залізний дар, – Він в холодку ж спочив у темній Лаврі, Від мудрості знесилений Владар. (Є. Маланюк)
А литаври, що стояли на залізних триногах у центрі кола, біля стовпа, не вгавали. (В. Малик)

Звуки, утворювані цим інструментом. Приклади

Серед мідяної какофонії сумовитий баритон веде власну меланхолійну прошву, сам собою, один серед шалу корнетів, і валторн, і дурного брязкання литавр.... (І. Багряний)
Без литаврів, без сурм, без посипання глиною чуба, без трикратного відмовляння прийняв Калнишевський із рук писаря булаву, пернач, печатку й мовчки поклонився старшинам на знак, що коло закінчено. (Р. Іваничук)

Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана; литаври.

Словник іншомовних слів

Див. лита́ври.