ЛИТАВРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лита́вра «різновид барабана»
запозичення з грецької мови;
сгр. *πολυταυρέα «литаври» складається з основи πολύ «багато», спорідненої з дінд. purú-, гот. двн. filu «тс.» і, далі, з гр. πλέως «повний», псл. *рьnъ «тс.», укр. по́вний, і форми ταυρέα «литаври; бичача шкіра», похідної від ταύρος «бик», спорідненого з лит. taũras «бик, буйвол», псл. turъ «тур, буйвол», укр. тур;
на ґрунті східнослов’янських мов зазнало гаплології у виразах типу «бити по (по)литаврах»;
думка про походження від араб. al-ťabb, що лежить в основі іт. ataballo, taballo, ісп. atabal, порт. atabale (Mikl. EW 170; Matzenauer 242) є помилковою;
р. лита́вра, лита́вры, бр. літа́ўра, літа́ўры, [політа́вры], п. litaury (з укр.), болг. лита́ври (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лита́ври
«тс.»
литаври́ст
політа́ври
«вид музичного інструмента»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| літа́ўра | білоруська |
| літа́ўры | білоруська |
| політа́вры | білоруська |
| лита́ври (з р.) | болгарська |
| filu «тс.» | готська |
| πλέως «повний» | грецька |
| filu «тс.» | давньоверхньонімецька |
| purú- | давньоіндійська |
| atabal | іспанська |
| ataballo | італійська |
| taballo | італійська |
| taũras «бик, буйвол» | литовська |
| litaury (з укр.) | польська |
| atabale | португальська |
| *р<SUP>ь</SUP>nъ «тс.» | праслов’янська |
| turъ «тур, буйвол» | праслов’янська |
| лита́вра | російська |
| лита́вры | російська |
| *πολυταυρέα «литаври» | середньогрецька |
| πολύ «багато» | середньогрецька |
| ταυρέα «литаври; бичача шкіра» | середньогрецька |
| ταύρος «бик» | середньогрецька |
| по́вний | українська |
| тур | українська |
| al-ťabb | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України