ЛИЗНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИЗНУ́ТИ ну́, не́ш, док.

кого, що і без прям. дод. Однокр. до лиза́ти 1. Приклади

Звичайно, Марчик .. лизнув би руку, а то потерся б об коліна й помахав облізлим хвостом. (М. Хвильовий)
Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.., помішала ложкою страву, лизнула й смакувала довго; добрий борщ! (А. Головко)
Морозиво .. було невимовно смачне. Як тільки випадала нагода, я вимолював у тих, хто мав можливість його купити, хоча б трішечки лизнути тієї смакоти. (О. Шугай)
Дим ставав густіший і густіший. Раптом з його вихопилась червона смуга й лизнула стіну. (В. Винниченко)
Люди вже сновигали довкола копиці з відрами, гасити довелося ще й клуню, бо вогонь устиг лизнути її крівлю. (А. Кокотюха)
Вітер сніг лизнув. Зітхнув. Зима. (П. Тичина)

що, чого і без дод., перен. Дуже мало з'їсти чого-небудь. Приклади

– Не діждеш, щоб я тобі і лизнути дав! Ні, сам поїм усе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ото всього?! Та хіба ж так вареники їдять! Ото лизнула та й уже?! (Остап Вишня)

перен., розм., зневажл. Напитися п'яним. Приклади

Чіпка напоїв Сидора й москалів, що з ним прийшли, та на радощах і сам так лизнув, що насилу виліз з хати. (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.