ЛЕМЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЕ́МКА

Див. ле́мки.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЛЕ́МКО

Див. ле́мки.

ЛЕ́МКИ ів, мн. (одн. ле́мко, а, ч.; лемки́ня, і, ж.).

Етнографічна група українців, які до середини ХХ ст. жили на північному і південному схилах Бескидів, звідки були депортовані. Приклади
  • [Митро (читає):] Лемки в сірих гунях по-сусідськи розмовляли з покутянами з-над Пруту. (І. Франко)
  • Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий. (Б.-І. Антонич)
  • Якийсь кмітливий лемко зробив вітряка, винайшовши таким чином перше альтернативне, екологічно чисте джерело електроенергії. (Ю. Іздрик)
  • У 1944–1946 роках дві третини лемків (близько 95 тисяч) із Польщі було переселено на територію УРСР, а решту (близько 30–40 тисяч) під час операції “Вісла” у 1947 р. – на північно-західні землі Польщі. (з наук.-попул. літ.)
  • Вміло поєднуючи та присмачуючи не надто великий набір компонентів (здебільшого овочів, круп, бобових, борошна, лісових грибів та ягід), лемкині досягали неповторного смаку страв. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.