ЛЕГКОДУХОГО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛЕГКОДУ́ХИЙ а, е.

Позбавлений сили волі; нерішучий, боязкий (у 1 знач.). Приклади

Є такі люди .. Такі легкодухі, що в радощах та розкошах немає над їх [них], а в притузі вони як трава полягають. (Марко Вовчок)
[Кіндрат Іванович:] Оці образовані [освічені] люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі. (М. Кропивницький)
– І батьки ваші були легкодухі та ще й зрадливі... – почулися з польського боку вигуки Збручича. (А. Кащенко)
Дурю себе відвагою, коли чую, що сили мої слабнуть, що я легкодуха, нікчемна істота.... (М. Коцюбинський)
Ні, не можна бути слабким і легкодухим у ці дні. Вороги скаженіють. (С. Скляренко)
Вона – не з таких, не з легкодухих. Міцне, бісеня. Дарма що дівчина, а вдача – козача. (Є. Доломан)

у знач. ім. легкоду́хий, хого, ч.; легкоду́ха, хої, ж. Боязка людина; боягуз, боягузка. Приклади

Тут не було нікчем і легкодухих. Герої йшли крізь смерчі і югу. (Л. Забашта)
Побачив би ти тоді Павла. Завжди спокійний, він нараз став лихим. Лаяв, ганьбив легкодухих, називаючи їх маминими синочками. (М. Сиротюк)

Те саме, що легкова́жний. Приклади

Яка ж легкодуха я! У людей отак вірить, шукать допомоги у когось. (А. Тесленко)
Страх, що Іван вважатиме її за звичайну легкодуху попівну, яка шукає собі жениха, примусив її заговорити з ним сьогодні. (П. Колесник)
Приїжджі, а від них й легкодухі тутешні взяли за звичку зливати в неї [річку] мазути й масла. (М. Вінграновський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.