ЛАЖУ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛАЖ у, ч., фін.
Надбавка до номінальної вартості золотих грошей, що є наслідком знецінення банкнотів.
Приклади
- Відповідно до зростання лажу посилювався процес зменшення реальної вартості грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим умістом. (з наук. літ.)
Зростання ринкового курсу валют чи цінних паперів (акцій, облігацій і т. ін.) щодо їх номінальної вартості.
Приклади
- У реальній економіці можливі два типи лажу, кожен з яких виникає на власній основі й має особливу, тільки йому характерну природу. (з наук. літ.)
Різниця між курсами валют або комісійний збір, що стягується за обмін паперових грошей на монети чи за обмін слабких валют на сильні.
Приклади
- Лаж – це доплата до встановленого курсу або номінальної ціни. (з наук.-попул. літ.)
ЛА́ЗИТИ ла́жу, ла́зиш, недок.
по чому, на чому і без дод.
Пересуватися по поверхні всім тілом у різний час, у різних напрямках і з різною тривалістю дії, не за один раз (про плазунів); плазувати (у 1 знач.).
Приклади
- Був у нього вуж домашній, що нікого не кусав і свобідно всюди лазив. (І. Франко)
Пересуватися по поверхні, майже притискуючись до неї (звичайно про дрібні живі істоти, які мають багато ніг).
Приклади
- Позіхнула [Меланія] такеньки, що в мене рукава замаяли, а які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру. (Марко Вовчок)
- Коли її око впало на моє дране коліно, де спокійно лазила божа корівка, – соромливо засміялась. (Г. Косинка)
- Назад тільки раки лазять. (М. Стельмах)
- Літали, бігали, лазили якісь жучки й комашки, що теж раділи, мабуть, весні. (Василь Шевчук)
- Немовля лежить на спинці, по грудях і по животику лазять червоні мурахи. (Є. Гуцало)
Пересуватися на руках і ногах, припадаючи тулубом до якої-небудь поверхні (про людину).
Приклади
- А воно таке маленьке, Воно ще й не лазить. (Т. Шевченко)
- Професор лазив тоді по палісадничку, .. ловив земляну жабку. (Ю. Яновський)
- Коли кущами зірвало з нього картуз, то він довго лазив рачки і не міг намацати його на землі. (Григорій Тютюнник)
- Лазять дівчатка цілими днями на колінах, а вона потім по чотири горішки вкладе їм у долоньки та й виштовхає з двору. (М. Руденко)
перен., розм.
Ходити, долаючи перешкоди або шукаючи що-небудь.
Приклади
- Вдень лазила [вдова] на смітниках. Черепки збирала. (Т. Шевченко)
- Тільки бур'ян густіший та трава, як очерет, вище голови така, що не продерешся, та купки. Лазимо, спотикаємось. (І. Багряний)
- – Каторжний промисел [сіль збирати] .. Ноги тобі пороз'їдає, руки пороз'їдає, а ти все бродиш, лазиш по багнищах та лиманах, бо це твій хліб. (О. Гончар)
- Пішли вони з лісниками, з єгерями, лазили, лазили в хащах. (О. Бердник)
- Малий лазить по скелях, грає в піжмурки зі скіфською бабою. (Л. Костенко)
- Влітку там взагалі на вулицях нікого не зустрінеш.., але можна годинами лазити по піску й щебеню і нікого не зустріти, я вже мовчу, що там робиться взимку. (С. Жадан)
перен., розм.
Ходити без діла; тинятися.
Приклади
- – Казала я тобі, не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка)
- Я сам собі видаюся хворою, напів божевільною [напівбожевільною] людиною, яка ні з того, ні з сього лазить уже цілу добу по вулиці. (В. Винниченко)
- [Микита:] Ходять, лазять, заважають, Від роботи одривають. Хоч покинь, та з двору йди.... (О. Олесь)
по чому, з чого і без дод.
Те саме, що лі́зти 3, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках.
Приклади
- Прийшлося дідові драбину приставляти, по липі з уликом лазити. (Панас Мирний)
- Там був приставлений на горище товстий дрючок, по которому [якому] кури лазили на сідало. (І. Нечуй-Левицький)
- Я знаю, що це чисто інстинктове, останок здатності наших предків лазити по деревах і хапатись за віти. (В. Винниченко)
- По драбині лазила в льох дівчина. (К. Гордієнко)
- Якщо воно хотіло залізти на дерево, до нього несли драбину, але по драбині Ях'я лазити не хотів. (С. Тельнюк)
через що.
Піднімаючись на що-небудь, переміщатися на інший бік; перелазити.
Приклади
- – Чого це ти, Кайдашенку, лазиш через наші перелази? (І. Нечуй-Левицький)
- Ось перелаз, що хлопчиком ще лазив Він через нього. (М. Рильський)
у що, до чого.
Проникати всередину чого-небудь.
Приклади
- – Балаш, здається, людина з достатками, але я в його скриню не лазив. (І. Нечуй-Левицький)
- Він в шахту лазив, в лунах криці, туди, де сонце тільки сниться, тому він, може, так і зблід. (В. Сосюра)
- Він [дядя Михайло] і на Чорному морі плавав, і навіть у підводний човен лазив. (Б. Антоненко-Давидович)
розм.
Заглядати куди-небудь.
Приклади
- Вже обнишпорив у хаті всі куточки – під лавою, під столом, за діжею, навіть у духовку лазив. (В. Близнець)
ЛА́ЖА і, ж., жарг.
Брехня, вигадка, нісенітниця, щось невірогідне.
Приклади
- Він ще кілька хвилин несе повну лажу з нахабним переконанням, що йому за той жахливий вчинок у парку нічого не буде. (А. Дністровий)
- Навіть якщо три четвертих інформації у книжці було повною лажею, то все одно – Банзая вона зачепила за найживіші нерви й вивернула назовні. (Любко Дереш)
- – А ти?.. Я очам не повірив .. Ти – й шаурма. Лажа, чувак! (Люко Дашвар)
Прикрість, невдача; нестандартна або безвихідна ситуація.
Приклади
- – Ростику, уявляєш, яка навколо лажа, – казав Гриць. (Ю. Андрухович)
- – Подумав, що ти знову в якусь лажу влипла. (А. Дністровий)
- Єдина, так би мовити, лажа полягала в якості звуку, звукорежисери не врахували специфіки акустики зали філармонії. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.