ЛАЖУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лаж «надбавка до номінальної вартості золотих грошей; перевищення курсу цінних паперів проти їх номінальної вартості»
через посередництво російської мови запозичено з італійської;
іт. l’aggio «ажіо, лаж, прибуток» запозичене в даному разі разом з артиклем;
р. бр. лаж, п. [łaża], ч. láže, ч. слц. ážio, болг. а́жио, схв. àжија;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́же
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лаж | білоруська |
| а́жио | болгарська |
| l'aggio «ажіо, лаж, прибуток» | італійська |
| łaża | польська |
| лаж | російська |
| àжија | сербохорватська |
| ážio | словацька |
| láže | чеська |
| ážio | чеська |
ла́зити
псл. laziti «лазити», давніше «вештатися, блукати; збирати; полювати», пов’язане з Іаzъ «лісова галявина; місце, розчищене від лісу», ітератив до lĕzti «лізти»;
р. ла́зить, бр. ла́зіць, др. лазити «ходити, повзати», п. łazić «лазити; тинятися, вештатися», ст. nałazić «знаходити», ч. [laziti] «лазити, повзати», слц. lazit’, вл. łazyć, нл. łazyś, болг. ла́зя, «тс.», м. ла́зи «повзає», схв. лȁзити «повзати; плентатися», слн. lázíti «тс.; повільно рухатися», стсл. лазити «лазити, повзати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лаз
(у звороті вилазу нема «не можна пройти»)
вла́зитися
«вміщуватися, входити»
вла́зливий
«влізливий»
за́за
«лінивий бродяга»
лаз
«вузький отвір, через який можна пролізти, пройти»
ла́зи
«лазіння»
ла́зиво
«бортницька драбина з мотузки Ж; пристосування для самопідйому бортника на дерево Ник»
ла́зило
«тс.»
лазі́вка
лазнюк
«повзун (дитина або каліка)»
ла́зня
«низька хатина з маленьким входом, куди можна тільки пролізти; яма для зберігання хліба; печера Ч»
лазом
«просуваючись по поверхні усім тілом»
лазу́н
«той, що добре лазить по деревах»
лазуни́
«ряд птахів, на ногах яких є пристосування для лазіння»
(орн.)
лазю́ка
«змія»«тс.»«частина печі, на якій просушують зерно, а взимку сплять»
(прикм. у словосполученні [лазня піч] )
нала́зити
«налізати; нав’язуватися, набридати»
нала́зливий
невила́зний
непрола́зний
о́блаз
«гола срімка скеля, круча»
перела́з
підла́з
«підземний хід»
підла́зистий
«підлесливий»
полазю́ка
«каліка, що повзає»
прола́з
«невеликий отвір, куди можна пролізти»
прола́за
прола́зка
«тс. »
прола́зливий
прола́зництво
ула́зище
«печера»
улазливий
«влізливий»
улазни́й
«такий, у який влазять»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́зіць | білоруська |
| ла́зя «тс.» | болгарська |
| łazyć | верхньолужицька |
| лазити «ходити, повзати» | давньоруська |
| ла́зи «повзає» | македонська |
| łazyś | нижньолужицька |
| łazić «лазити; тинятися, вештатися» | польська |
| nałazić «знаходити» (ст.) | польська |
| laziti «лазити» | праслов’янська |
| lаzъ «лісова галявина; місце, розчищене від лісу» | праслов’янська |
| lĕzti «лізти» | праслов’янська |
| ла́зить | російська |
| лȁзити «повзати; плентатися» | сербохорватська |
| lazit' | словацька |
| lázíti «тс.; повільно рухатися» | словенська |
| лазити «лазити, повзати» | старослов’янська |
| laziti «лазити, повзати» | чеська |
лазби́ти «вирізати стільники»
очевидно, похідне утворення від не зафіксованого в українській мові іменника *лазьба «лазіння в борть для виймання меду» (пор. п. ст. łaźba «збирання бджіл, вибирання меду з борті»), пов’язаного з ла́зити;
р. [ла́збе́нь] «джбан, скриня у вигляді діжки з кришкою», [лазо́бка] «діжечка для меду», [ула́зить (борти)] «лазити по бортях, підрізаючи стільники», [ула́з] «підрізка, виїмка стільників з вуликів», бр. [лазбе́нь] «вид діжки для меду», др. лазити «виймати мед з вулика», п. łaźbić «підрізати стільники», łaźbień «лавочка, на яку сідає бортник, підрізаючи стільники»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лазбе́нь «вид діжки для меду» | білоруська |
| лазити «виймати мед з вулика» | давньоруська |
| łaźba (ст.) | польська |
| łaźbić «підрізати стільники»«лавочка, на яку сідає бортник, підрізаючи стільники» | польська |
| łaźbień «підрізати стільники»«лавочка, на яку сідає бортник, підрізаючи стільники» | польська |
| ла́збе́нь «джбан, скриня у вигляді діжки з кришкою» | російська |
| лазо́бка «діжечка для меду» | російська |
| ула́зить (борти) «лазити по бортях, підрізаючи стільники» (борти) | російська |
| ула́з «підрізка, виїмка стільників з вуликів» | російська |
| *лазьба «лазіння в борть для виймання меду» (пор. п. ст. łaźba «збирання бджіл, вибирання меду з борті») | українська |
| ла́зити | українська |
лазо́к «металеве грузило на сітяx»«кулька» ([глазки́], пор. др. глазъкъ )
;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глазъкъ | давньоруська |
| *глазок | українська |
| глазки́ | українська |
| ла́зити | українська |
лжа «неправда, брехня»
псл. lъžа ‹ *lъgja, lъžь ‹ *lъgjь, похідні від lъgati «говорити неправду»;
споріднені з лит. ст. łúginaité «віроломний, зрадницький (зрада)», гот. liugan «брехати», дісл. ljūga, двн. liogan, нвн. lügen, англ. lie «тс.», дісл. lygi «брехня», дангл. lyӡe, двн. lygī, нвн. Lüge «тс.», дірл. logaissi «брехун», ірл. follugaim «ховаю, затаюю», можливо, також лит. lūgóti «просити», лтс. lùgt «тс, молити; молитися», дісл. lokka «манити»;
іє. *leugh- «обманювати»;
р. [лжа], ложь, лгать, бр. ілжа́, (і)лгаць, лжывы, др. лъжа, лъжь, лъгати, п. [łża, łeż], łgać, ч. lež, lhát, слц. lož, luhať, вл. łža, łhać, нл. łža, łgaś, полаб. låzĕs «брешеш», болг. лъжа́ «неправда», лъ́жа «говорю неправду», м. лага «неправда», лаже «обманює», схв. лȃж, лàгати, лàжати, слн. lèž, lagáti, стсл. лъжа «неправда», лъжь «брехун», лъгати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лгар
лгач
«тс.»
лжець
«той, хто говорить неправду»
лжи́вий
«брехливий»
лож
ложли́вий
ло́жний
«помилковий, неправильний»«говорити неправду»
ло́жник
обли́гати
обли́гувати
«обдурювати, обманювати»
олга́ти
«тс.»
(фольк.)
олжа́
«тс.»
олжи́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lie «тс.» | англійська |
| ілжа́ (і)лгаць | білоруська |
| лжывы | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| лъжа́ «неправда» | болгарська |
| лъ́жа «говорю неправду» | болгарська |
| łža | верхньолужицька |
| łhać | верхньолужицька |
| liugan «брехати» | готська |
| lyӡe | давньоанглійська |
| liogan | давньоверхньонімецька |
| lygī | давньоверхньонімецька |
| logaissi «брехун» | давньоірландська |
| ljūga | давньоісландська |
| lygi «брехня» | давньоісландська |
| lokka «манити» | давньоісландська |
| лъжа | давньоруська |
| лъжь | давньоруська |
| лъгати | давньоруська |
| *leugh- «обманювати» | індоєвропейська |
| follugaim «ховаю, затаюю» | ірландська |
| lùgt «тс, молити; молитися» | латиська |
| łúginaité «віроломний, зрадницький (зрада)» (ст.) | литовська |
| lūgóti «просити» | литовська |
| лага «неправда» | македонська |
| лаже «обманює» | македонська |
| łža | нижньолужицька |
| łgaś | нижньолужицька |
| lügen | нововерхньонімецька |
| Lüge «тс.» | нововерхньонімецька |
| låzĕs «брешеш» | полабська |
| łża | польська |
| łeż | польська |
| łgać | польська |
| lъžа | праслов’янська |
| *lъgjь | праслов’янська |
| lъgati «говорити неправду» | праслов’янська |
| *lъgja | праслов’янська |
| lъžь | праслов’янська |
| *lъgja | праслов’янська |
| lъžь | праслов’янська |
| лжа | російська |
| ложь | російська |
| лгать | російська |
| лȃж | сербохорватська |
| лàгати | сербохорватська |
| лàжати | сербохорватська |
| lož | словацька |
| luhať | словацька |
| lèž | словенська |
| lagáti | словенська |
| лъжа «неправда» | старослов’янська |
| лъжь «брехун» | старослов’янська |
| лъгати | старослов’янська |
| lež | чеська |
| lhát | чеська |
перела́з «переступень білий, Bryonia alba L.» (бот.)
похідне утворення від ла́зити;
назва зумовлена тим, що переступень має лазяче стебло (Вісюліна–Клоков 306);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́зити | польська |
пічла́з «розпусник»
складне утворення з основ слів піч і ла́зити;
первісно означало «той, хто лазить на піч»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| піч | українська |
| ла́зити | українська |
хохола́з «щипавка, Forficula auricularia» (ент.)
очевидно, складне слово, утворене з основ іменника хохо́л та дієслова ла́зити;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хохо́л | ? |
| ла́зити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України