ЛАД — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛАД ч.

род. ла́ду́. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; протилежне безладдя. Приклади
  • Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками. (М. Коцюбинський)
  • Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, що прийшов сюди з першими поселенцями. (А. Чайковський)
  • В мешканні .. вони швидко навели лад: поприбирали й почіпляли знову на стіни образи та поклали речі на свої місця. (І. Багряний)
  • В дворі будов хазяйський лад: ліворуч – ряд, праворуч – ряд. (І. Гончаренко)
  • Кімнату за кімнатою в кожному будинку, ступінь за ступенем на подвір'ї прибирали, перетирали, перемивали, чистили, підмітали, наводячи зразковий лад. (В. Козаченко)
  • Кладу на стіл булочки і шматок голландського сиру, що ми купили дорогою. Наводжу швидко лад у кімнаті. (В. Лис)
род. ла́ду́. Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін. Приклади
  • Хтось до когось давно хоче писати, та ніяк не може прийнятись, то якийсь спішний лист на заваді стане, то хтось розкисне сам, та й так нема ладу. (Леся Українка)
  • Як людина військова, любить [пан Бжеський] лад і дисципліну. (З. Тулуб)
  • Ми оберігаємо на вокзалі лад, регулюємо рух, стежимо за роботою прибиральниць. (П. Колесник)
  • Кинувши роботу, батько одразу пішов тоді в школу .. наводити правду і лад.... (О. Гончар)
  • Нема ладу в селi! Нема в Колобродах вi-i-iйта!... (Р. Андріяшик)
  • Тоді просте пригадування цих елементів легко налаштовує на потрібний лад. (Любко Дереш)
Злагодженість, узгодженість у діях; організованість. Приклади
  • Хоч пішли вони [половці] в кожухах, Не було ладу в їх рухах. (І. Франко)
  • Праця відбувалася надзвичайним темпом. І в той же час зразу бив в очі надзвичайний лад і організованість усієї роботи. (Ю. Смолич)
  • Кому, як не їм, краще знати, як тримати лад у багатотисячному натовпі. (О. Забужко)
Згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін. Приклади
  • Нащо й клад, коли в сім'ї лад. (прислів'я)
  • У товаристві лад – усяк тому радіє. (Л. Глібов)
  • Його розбурхана істота мимоволі з гірким докором схилилася перед тихим подружжям ладу і згоди, що панувало тут, випромінюючи ясну щоденну радість. (В. Підмогильний)
у знач. присл. ла́дом. Зрозуміло, ясно, не заплутано. Приклади
  • Та ви ладом кажіть. (Номис)
  • – Та чому оця Маруся нам не скаже нічого?. – І справді, чом таки не скажеш ладом, Марусе [Марусю]? (Марко Вовчок)
род. у, перев. з прийм. в (у) та означ. Певним чином зумовлене розташування, розміщення кого-, чого-небудь. Приклади
  • На перехрестях небесних шляхів хрещатим візерунком іноді мчали в бойовому ладі наші винищувачі. (О. Копиленко)
  • Йшли вони [панцирники] точним ладом. (Ю. Смолич)
  • Виходить в чисте поле він У світі присмерковім, А в полі двісті сорок мін Лежать в ладу шаховім. (Л. Первомайський)
  • Кінниця вже почала потроху строїтися в лади. (І. Білик)
род. у, з прийм. на та означ. Спосіб, зразок, манера. Приклади
  • Він, ще оженившись, .. од мужицтва одстав, а збився трошки на купецький лад. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ввіходить Сабіна, – молода, гарна рабиня-самаритянка, убрана на грецько-римський лад. (Леся Українка)
  • На якусь мить запала мовчанка. Видно, пообідавши, слідчі настроюють себе на робочий лад. (Ю. Збанацький)
род. у, з означ. Система суспільного, державного укладу; устрій. Приклади
  • Він тільки-но вирушив із Грозного у Західну Грузію, щоб очолити рух за відновлення конституційного ладу в своїй країні. (В. Шкляр)
  • Підкреслював при будь-якій нагоді свою невіру в насаджений згори суспільний лад. (Ю. Андрухович)
  • Боротьба рабів проти рабовласників, яка тривала цілі століття, кінець кінцем привела до краху рабовласницького ладу і заміни його прогресивнішим – феодальним. (з публіц. літ.)
род. у, чого і з означ., лінгв. Будова, структура (про мову). Приклади
  • Структура мови Т. Г. Шевченка з її граматичним ладом і основним словниковим фондом збереглась як основа сучасної української літературної мови. (з наук. літ.)
  • Рубінові здалося, що це говорить не бабуся, .. а мати – так багато було спільного в інтонаціях, навіть в самому ладі мови. (І. Сенченко)
род. у, з означ., муз. Система взаємозв'язків музичних звуків, обумовлена тяжінням нестійких звуків до стійких. Приклади
  • Все ж і цей хор [гімн Афродіті] має досить цільний характер завдяки діатонічному ладу, що не змінюється. (з наук. літ.)
  • [Автор:] Мій голос журливеє щось починає, А струни твої на веселім ладу. (Леся Українка)
  • Струни на́строю настро́ю На бадьорий юний лад. (В. Еллан-Блакитний)
род. у, муз. Вузька поперечина на грифі або шийці деяких струнних інструментів. Приклади
  • Кожна нота, затиснута на певному ладу, звучить вище на півтон, ніж затиснута на попередньому ладу. (з навч. літ.)
перев. мн. Клавіші гармонії, баяна, акордеона та духових інструментів. Приклади
  • З-під руки вибирали білі ґудзички ладів старенької гармонії. (А. Шиян)
  • В швидких парубоцьких руках блискотіли перламутрові лади акордеона. (М. Руденко)

ЛА́ДО́М присл., розм.

Спокійно, ласкаво, лагідно, мирно. Приклади
  • [Степан:] Оксано, заспокойся, поговорім ладом. (Леся Українка)
Те саме, що ладко́м. Приклади
  • Та ви ладом кажіть. (Номис)
  • – Аж віри не дойму... Чи ж то билиці? Повідай-бо все ладом.... (Н. Королева)
  • Коли наук не знали ще ладом, кажу, давно, кажу, у Вишогродi пiдсудна Анна стала пред судом. (Л. Костенко)

ЛА́ДО а, ч. і с.

(з великої літери). У слов'янській міфології – бог вірного подружжя та родинної злагоди. Приклади
  • На зміну Купайлові приходять численні літні свята – бога Лада, свято Ярила, бога весни та літа. (з наук.-попул. літ.)
  • Ладо – добре відома назва багатьом літописцям, і навіть до цього часу згадується в піснях народних. (із журн.)
нар.-поет. Пестливе називання чоловіка, дружини, дитини (перев. у звертанні). Приклади
  • – Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі На вої любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Т. Шевченко)
  • – Я маю вже лада, бабцю. Такий втішний та ладний .. що ну. (Д. Міщенко)
  • Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався світ, ладо моє. Встала між нами розрив-трава. (Ю. Винничук)
  • Дніпре, ой Дніпре, ладо моє, Йду по твоїй я [греблі]. (А. Турчинська)

ЛА́ДА и, ж.

(з великої літери). У слов'янській міфології – богиня домашнього вогнища, кохання й шлюбу, покровителька жінок, дітей, родючості. Приклади
  • Лада-богиня, рястом прибрана, землю красою своєю осяяла. (Н. Королева)
  • – Там, далеко-далеко, є острiв Буян.., де живуть Перун i богиня Лада. (С. Скляренко)
  • У Лади прохали напуття на всяку добру справу, на замирення, на сіяння і збирання врожаю. (О. Бердник)
  • Споконвіку богинею кохання, покровителькою шлюбу, домашнього вогнища, юності й краси на Русі була Лада. (В. Чемерис)
нар.-поет. Пестливе називання дівчини, жінки (перев. у звертанні). Приклади
  • [Журейко:] Моя то лада, княже, I за її я мушу встати честь. (І. Кочерга)
  • А десь же є призначена йому Даждьбогом лада, подружіє [дружина] його єдине, пресвітла доля його людська!... (Василь Шевчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.