КІНЦЕВИХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КІНЦЕ́ВИЙ а, е.

Який міститься, перебуває, розташований на кінці, у кінці чого-небудь; останній (у 1 знач.). Приклади

Часом вони читали довгі й скучні романи без кінцевих карток, витягнені в коморі з покритої пилом завалі. (М. Коцюбинський)
Степан, Ярина і старий батько стали в кінцевій дії разом з сільським натовпом навколішки й заспівали. (Б. Антоненко-Давидович)
Трамвай, нарешті, обігнувши кільце, спинився на кінцевій зупинці. (Ю. Збанацький)
Потяг “Київ – Кам'янець-Подільський”, яким вони мали дістатися до кінцевої точки призначення, прибував не раніше як за дві години. (С. Андрухович)
Із погляду живої давньоруської мови та сучасних української і російської мов, форму “о полку” слід вживати з кінцевим наголосом (о полку#). (з наук. літ.)

у знач. ім. кінце́ва, вої, ж. Останній пункт у маршруті транспорту. Приклади

Водій відчинив двері й узявся за мікрофон. – Русанівка, кінцева, – замогильним голосом повідомив він. – Вагон далі не йде. (О. Авраменко, В. Авраменко)

Завершальний, остаточний. Приклади

Понад чверть віку тому познайомився Сергій Альошин з Маратом Кандибою, і майже протягом усього цього часу триває між ними суперництво, кінцевий результат якого покаже майбутнє. (М. Дашкієв)
Нейтронні зорі – це кінцева стадія еволюції зір із не на багато більшою, ніж у Сонця, масою. (з навч. літ.)

Який визначає собою яку-небудь діяльність і завершує її; основний. Приклади

Видно було, що він чекав цеї відповіді, а може, навіть і хотів її для чогось. У всякім разі не це, очевидно, було кінцевою метою його приходу. (В. Винниченко)
– Яка проблема перед вами головна, кінцева?.. – Головної проблеми передо мною вже нема. Я її не розв'язав. Не вистачило життя. (О. Довженко)
Прикладна наука має на меті конкретні кінцеві цілі; пізнання ж не має меж або кінцевих точок. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.