КІГОТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КІ́ГОТЬ гтя, ч.

Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців у хребетних тварин, яке виконує захисну функцію; пазур. Приклади

Вчепився, як сова кігтями. (приказка)
Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими кігтями, грозила її груді. (І. Франко)
Ось, підгорнувши білі крила, Одна [чайка] торкнулась до води, Знялась од хвиль, летить сюди, – У кігтях рибка б'ється біла. (Микола Чернявський)
Галченя широко відкрило рота й кігтями намагалося подряпати дівчинці руки. (К. Гриб)
У плоть мою, не навчену літать, Впиваються, неначе кігті, зорі. (Д. Павличко)

перев. мн., перен., розм. Про довгі нігті людини. Приклади

Так би, здається, схопилася, ускочила до їх [них] та й учепилася кігтями в його [панича] баньки!... (Панас Мирний)
Чорна кров ненависті залила її розум, солод помсти розіллявся тілом, і вона сліпою лютою совою кинулась на свого ворога, .. і стиснула на його борлаку сталеві кігті.... (Г. Тарасюк)

тільки мн., спец. Залізні серпоподібні пристрої, що прикріплюють до взуття для вилізання на стовп або дерево. Приклади

Залізні кігті, прив'язані до чобіт, мов дебелі серпи, міцно вгрузли в соснову деревину. (В. Кучер)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.