КІВЕРИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КІ́ВЕР а, ч., іст.

У європейських арміях XVIII–XIX ст. – високий військовий головний убір циліндричної або конусоподібної форми з плоским верхом. Приклади

Гусари, легкоозброєні вершники, мали характерний одяг – ківер, ментик, доломан, рейтузи, чоботи. (з наук.-попул. літ.)
Нас обстрілювали з двох боків. Земля, каміння, ківери, каски, уламки лафетів літали в повітрі. (Л. Старицька-Черняхівська)
Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся. (П. Кочура)
Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи І. (І. Нечуй-Левицький)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.