КУФА — ТЛУМАЧЕННЯ
куфа
Бочка, барило.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
КУФІ
Етимологія: лат.
Письмо запозичене арабами від сирійських християн; отримало назву від невеликого міста на півдні Дворіччі. За формою прямолінійне, кутасте, з видовженим вертикальним штрихом. Широко використовувалось для написів на фризах будівель, які облицьовувались глазурованими кахлями, у різьбленні по ганчу, в техніці кундаль. Пізніше так називали епіграфічний орнамент. Прийнято виділяти:
- ~ квітуче — вишикуваний різновид епіграфіки зі складним переплетенням розчерків, завитків і елементів рослинного орнаменту. Куфі згодом було витіснено у мусульманському світі скорописом — насх.
Архітектура і монументальне мистецтво
КУФІ́ невідм., с.
Один із найдавніших стилів арабського письма, запозичений арабами від сирійських християн.
Приклади
- Письмо куфі отримало назву від невеликого міста на півдні нинішнього Іраку. (з наук.-попул. літ.)
- За формою куфі прямолінійне, кутасте, з видовженим вертикальним штрихом. (з наук.-попул. літ.)
- Куфі широко використовували для написів на фризах будівель, які облицьовували глазурованими кахлями. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.