КУПКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУ́ПКА и, ж.

Зменш. до ку́па. Приклади

Як віддаю йому гроші, так назирцем бачу, що чимала-таки купка є. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте; то ячмінь колоситься. (Марко Вовчок)
Коли Черниш підійшов до Ясногорської, вона саме перевзувалася, сидячи на купці насмиканої соломи. (О. Гончар)
У пiдземеллi Грушевич подав менi купку списаного паперу. (Р. Андріяшик)
На одному [столі] височіла купка білого паперу, на іншому – самотньо білів списаний лист. (М. Матіос)
Погляд вхопився за дві купки недопалків – білих і рудих. (Любко Дереш)
– Одарко, Одарко-о! Біжи швидше-швидше! – гукала купка дівчаток до білявої дівчини. (Дніпрова Чайка)
Найкоротшою стежкою, поміж осокорами та карагачем, Мухтаров збоку підійшов до спантеличеної купки людей. (Іван Ле)
Вдалині, на сході, маячила купка дерев, мабуть, там був полустанок. (Є. Доломан)

Уживається як присудок або інфінітив за знач. купа́тися. Приклади

Біжить Рось, Купки хтось. Реве вода турбіною. (Б. Антоненко-Давидович)
Чистенько умивалися, .. У тазику купалися – Ой, купки та ще й хлюпки! (В. Бичко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.