КУПАЙЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУПА́ЙЛА

У дохристиянських віруваннях Бог родючості, земних плодів, радості, згоди та кохання. Приклади

– Купайло, Купайло! Де ти зимувало? (з народної пісні)
Десь там по селах бігли дівчата понад воду топити Купайла. (К. Гриневичева)
Основними дійовими особами на магічному святі були опудала Купайла та Марени. (з наук.-попул. літ.)

Народне свято з танцями, співами, стрибанням через вогонь і т. ін, що первісно відзначалося на честь цього божества. Приклади

А от вже на ігрищах, на Купала, весною .. у ворона, у хрещика, – тут вона рада була грати з подругами. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Я з них [волошок], та барвінку, та з чорнобривців вінки на Купала плела. (І. Багряний)
Пригадую, як ми, діти, зламували на Івана Купала гільце, прикрашали його стрічками, стружками, паперовими квітами. (Є. Гуцало)
Уже в Карпатах на Купала той, мовляв, роздягнувся біля ватри до трусів і взявся танцювати на жаринах. (Любко Дереш)
З Сонцем пов'язані обряди періоду від свята Купала до Петрівки. (з наук. літ.)
Під самого Купала .. Ми папороть шукати Ходимо по лісах. (Дніпрова Чайка)
Іван стояв заквітчаний, як гільце на Купайла. (М. Коцюбинський)
Постривайте, та завтра ж, здається, день літнього сонцестояння, сьогодні Купайла, купальські вогні. (Д. Гуменна)
Годилося очищатися водою, причому воду слід було брати з криниці, викопаної саме в переддень Купайла. (з наук.-попул. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

купайло

Купайла.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КУПА́ЙЛО , КУПА́ЛО, а, ч. і с., нар.-поет. (з великої літери).

ч. і рідше с. У дохристиянських віруваннях – божество родючості, земних плодів, радості, згоди та кохання. Приклади

– Купайло, Купайло! Де ти зимувало? (з народної пісні)
Десь там по селах бігли дівчата понад воду топити Купайла. (К. Гриневичева)
Основними дійовими особами на магічному святі були опудала Купайла та Марени. (з наук.-попул. літ.)

с., перев. у род. і знах. в. з прийм. на. Народне свято з танцями, співами, стрибанням через вогонь і т. ін., що первісно відзначалося на честь цього божества. Приклади

А от вже на ігрищах, на Купала, весною у хороводі, у ворона, у хрещика, – тут вона рада була грати з подругами. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Я з них [волошок], та барвінку, та з чорнобривців вінки на Купала плела. (І. Багряний)
Пригадую, як ми, діти, зламували на Івана Купала гільце, прикрашали його стрічками, стружками, паперовими квітами. (Є. Гуцало)
Уже в Карпатах на Купала той, мовляв, роздягнувся біля ватри до трусів і взявся танцювати на жаринах. (Любко Дереш)
З Сонцем пов'язані обряди періоду від свята Купала до Петрівки. (з наук. літ.)

Час, коли справляють свято. Приклади

Під самого Купала .. Ми папороть шукати Ходимо по лісах. (Дніпрова Чайка)
Іван стояв заквітчаний, як гільце на Купайла. (М. Коцюбинський)
Постривайте, та завтра ж, здається, день літнього сонцестояння, сьогодні Купайла, купальські вогні. (Д. Гуменна)
Годилося очищатися водою, причому воду слід було брати з криниці, викопаної саме в переддень Купайла. (з наук.-попул. літ.)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)