КУЛИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

куликів

Прикм. до кулик.

Належний, властивий кулику.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Невеликий птах родини сивкоподібних з довгими ногами та довгим дзьобом, що живе на морських узбережжях та в заболочених місцевостях. Приклади

Усякий кулик до свого озера привик. (прислів'я)
В цей буденний робочий день на Дінці було безлюдно, і на піщаних плесах тепер гуляли, пересвистуючись, маленькі сірі кулики. (В. Собко)
Обоє не спали. Слухали, як хлюпотiла рiка, як квилив кулик на далекiм озерi. (Ю. Мушкетик)
Чого так сильно зажурився.., Зовсім охляв і занудився, Мов по болотові кулик? (І. Котляревський)
– Що се, – кажу, – пане Якове, надувсь, мов кулик на вітер? (Марко Вовчок)

Зменш. до куль. Приклади

На покрівлі дома [дому] чорніли дірки, стриміли розкудлані кулики, підняті вітром. (І. Нечуй-Левицький)
Косять очерет здебільшого взимку, коли заплаву скують морози; накосивши, в'яжуть у тюки, в кулики. (О. Гончар)
– Полола і копати помагала [Галина Петрівна]. А недавно кулики на полі розставляла. (П. Автомонов)
А вікно – як осліпло. Наче його знадвору куликом затулили. (Григір Тютюнник)

Маленький мішечок; невеликий паперовий або поліетиленовий згорток, мішечок. Приклади

У своїх далеких родичів по материній лінії дістав [Сергій] кулик тютюнового бадилля, змішав його із сухим потертим листям та й поставив в коритчатку біля дверей. (Григорій Тютюнник)
На вітряку її чекав кулик заробленого зерна, і він мав сильнішу владу над нею, аніж уся передвесняна краса. (М. Стельмах)
Петро сидів на лавці і тримав поліетиленовий кулик з молоком. (із журн.)